Росія проти України: головні особливості гібридної війни Путіна
Категорія
Політика
Дата публікації

Росія проти України: головні особливості гібридної війни Путіна

Росія проти України: головні особливості гібридної війни Путіна
Джерело:  Atlantic Council

Відносне затишшя в російсько-українській війні на Донбасі в останні місяці призвело до того, що багато спостерігачів вирішили: це черговий «заморожений конфлікт» на пострадянському просторі. Навіть якщо російська військова активність повністю припинилася, аналогія вводить в оману.
Про особливості та наслідки російської гібридної війни в Україні, яку деякі називають "замороженим конфліктом", пише в своїй статті для аналітичного центру Atlantic Council німецький політолог Андреас Умланд. ONLINE.UA зробив переклад публікації.
Не всім зрозуміло, що східний сусід України використовує три різних підходи, щоб тримати країну в стані кризи.
Перший - Україна стала жертвою "традиційної" (нехай і завуальованої) збройної агресії з боку Росії, яка ослабла, але все ще триває.
По-друге, вона, водночас, страждає від серйозних прямих економічних наслідків цієї війни.
І, нарешті, Кремль також веде невійськову, багатовекторну гібридну війну проти України, яку лише частково видно Заходу.
Ця ретельно узгоджена і частково прихована підривна діяльність щодо України розвивається через широкий спектр дій (економічні санкції, таємні розвідувальні операції, міжнародні пропагандистські кампанії, цілеспрямовані кібератаки, дипломатичне втручання і політичний тиск) і має багато непрямих наслідків для економіки України і суспільства в цілому.
Таким чином, наприклад, Москва надала своїм маріонеткам на Донбасі одну з найбільших танкових армій - більше, ніж армія важких бронетранспортерів, що належать Україні чи Німеччині, наприклад.
Величезне військове постачання так званих народних республік є не тільки підготовкою до неминучого військовому наступу. Замість цього воно служить проекцією влади Москви на сході України і створює постійну загрозу своєю військовою перевагою над Києвом.
Російське озброєння Донбасу і велике зосередження військ уздовж російсько-українського кордону відволікають українське суспільство і не дають сфокусувати увагу на внутрішніх проблемах, перенаправляють ресурси на посилення оборонного потенціалу і убік від інших потреб.
Можливо, найбільш важливим аспектом гібридної війни Кремля є не стільки її негайний ефект, скільки соціально-психологічні та політико-економічні розрахунки, що лежать в її основі.
Українці втомилися постійно перебувати в стані очікування, між напруженістю і спокоєм, війною і миром, незахищеністю і стабільністю, і це створює ще більшу непередбачуваність і розчарування в російськомовних регіонах, що межують з РФ, і вздовж Чорного і Азовського морів.
Місцеві підприємці дестимульовані, молоді випускники університетів розчаровані, активісти громадянського суспільства вибиті з колії, міжнародні партнери стурбовані, а іноземні інвестори вважають за краще триматися осторонь.
Ця тактика, в кінцевому рахунку, може спустошити території так званої "Новоросії", тобто південно-східної України, до такої міри, що вони потонуть в ізоляції, депресії, радикалізмі і насильстві. За логікою, що стоїть за цим підходом, область рано чи пізно сама здасться Москві.
Московська гібридна війна також відволікає Київ від реформ і, в деякому роді, робить їх марними. Звичайно, сильні внутрішні чинники - особливо стійкість корупційних мереж олігархів, схильність державних службовців і політиків до корупції - поділяють відповідальність за провали по реформуванню України.
Втім, відповідна реакція на полівектор російської гібридної війни щодо української держави, економіки та громадянського суспільства багато що пояснює про те, чому спроби країни в плані трансформації досі не були плідними: розробка та впровадження реформ постійно зриваються економічними, політичними, психологічними, військовими і дипломатичними утисками з боку Росії.
Більш того, навіть ґрунтовно реформована Україна продовжить бути дисфункціональною на тлі триваючих погроз, пресингу та саботажу з боку Росії. Росія занадто близька, занадто сильна й нещадна і занадто довго ділила кордон з Україною, щоб Київ міг просто обрізати всі зв'язки з цим сусідом.
У цьому сенсі Кремль може легко вбити трьох зайців одним пострілом.
Перший - він перешкоджає консолідації, переродженню і європеїзації України, а разом з тим і підйому східнослов'янської контрмоделі, яка може скласти конкуренцію путінській системі.
Другий - він послаблює проект європейської інтеграції і всього Заходу, який буде змушений вкладати великі суми грошей протягом багатьох років, щоб зберегти основні функції української держави.
Третій - Кремль закладає основу для нової територіальної експансії, якщо тактика дестабілізації і розчарування на південному сході України буде успішною.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?