Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото)

  |  Цікаве   |   Читать на русском

Для популяції мишей в рамках соціального експерименту створили райські умови: необмежені запаси їжі і пиття, відсутність хижаків і хвороб, достатній простір для розмноження. Проте в результаті вся колонія мишей вимерла, пише BigPicture. Чому це сталось? І які уроки з цього має винести людство?

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (1)

1. Американський вчений-етолог Джон Келхун провів ряд дивовижних експериментів в 60-70-х роках двадцятого століття. У якості піддослідних Д. Келхун незмінно вибирав гризунів, хоча кінцевою метою досліджень завжди було пророкування майбутнього для людського суспільства.

В результаті численних дослідів над колоніями гризунів Келхун сформулював новий термін — "поведінкова раковина" (behavioral sink), що позначає перехід до деструктивної і девіантної поведінки в умовах перенаселення і скупченості. Своїми дослідженнями Джон Келхун набув певної популярності в 60-і роки, оскільки багато людей в західних країнах, що переживали післявоєнний бебі-бум, стали замислюватися про те, як перенаселення вплине на суспільні інститути і на кожну людину зокрема.

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (2)

2. Свій найвідоміший експеримент, що змусив задуматися про майбутнє ціле покоління, він провів в 1972 році спільно з Національним інститутом психічного здоров’я (NIMH). Метою експерименту "Всесвіт-25" був аналіз впливу щільності популяції на поведінкові патерни гризунів. Келхун побудував справжній рай для мишей в умовах лабораторії. Був створений бак розмірами два на два метри і висотою півтора метра, звідки піддослідні не могли вибратися. Всередині бака підтримувалася постійна комфортна для мишей температура (+20° C), було удосталь їжі та води, створені численні гнізда для самок. Щотижня бак очищався і підтримувався в постійній чистоті, були вжиті всі необхідні заходи безпеки: виключалася поява в баку хижаків або виникнення масових інфекцій. Піддослідні миші були під постійним контролем ветеринарів, стан їх здоров’я постійно відстежувався.

Система забезпечення кормом і водою була настільки продумана, що 9500 мишей могли б одночасно харчуватися, не відчуваючи жодного дискомфорту, і 6144 мишей — споживати воду, також не відчуваючи ніяких проблем. Простору для мишей було більш ніж достатньо, перші проблеми відсутності укриття могли виникнути тільки при досягненні чисельності популяції понад 3840 особин. Однак такої кількості мишей ніколи в баку не було, максимальна чисельність популяції відзначена на рівні 2200 мишей.

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (3)

3. Експеримент стартував з моменту поміщення всередину бака чотирьох пар здорових мишей, яким треба було зовсім небагато часу, щоб освоїтися, усвідомити, в яку мишачу казку вони потрапили, і почати прискорено розмножуватися. Період освоєння Келхун назвав фазою А, однак з моменту народження першого дитинча почалася друга стадія B. Це стадія експоненціального зростання чисельності популяції в баку в ідеальних умовах, число мишей подвоювалося кожні 55 днів.

Починаючи з 315-го дня проведення експерименту темп зростання популяції значно сповільнився, тепер чисельність подвоювалася кожні 145 днів, що ознаменувало собою вступ в третю фазу C. У цей момент в баку проживало близько 600 мишей, сформувалася певна ієрархія і якесь соціальне життя. Стало фізично менше місця, ніж було раніше.

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (4)

4. З’явилася категорія "знедолених", яких виганяли в центр бака, вони часто ставали жертвами агресії. Відрізнити групу "знедолених" можна було по покусаним хвостам, видертій шерсті і слідах крові на тілі. Знедолені складалися насамперед з молодих особин, що не знайшли для себе соціальної ролі в мишачій ієрархії. Проблема відсутності підходящих соціальних ролей була викликана тим, що в ідеальних умовах баку миші жили довго, старіючі миші не звільняє місце для молодих гризунів. Тому часто агресія була спрямована на нові покоління особин, що народжувалися в баку.

Після вигнання самці ламалися психологічно, менше проявляли агресію, не бажали захищати своїх вагітних самок і виконувати будь-які соціальні ролі. Хоча періодично вони нападали, або на інших особин з товариства "знедолених", або на будь-яких інших мишей.

Самки, що готуються до народження дитинчат, ставали все більш нервовими, так як в результаті зростання пасивності серед самців вони ставали менш захищеними від випадкових атак. У підсумку самки стали проявляти агресію, часто битися, захищаючи потомство. Однак агресія парадоксальним чином не була спрямована тільки на оточуючих, не менша агресивність проявлялася і по відношенню до своїх дітей. Часто самки вбивали своїх дитинчат і перебиралися в верхні гнізда, ставали агресивними відлюдниками і відмовлялися від розмноження. У результаті народжуваність значно впала, а смертність молодняку досягла значних рівнів.

Незабаром почалася остання стадія існування мишачого раю — фаза D, або фаза смерті, як її назвав Джон Келхун. Символом цієї стадії стала поява нової категорії мишей, що отримала назву "красиві". До них відносили самців, що демонструють нехарактерну для виду поведінку, що відмовляються битися і боротися за самок і територію, що не проявляють ніякого бажання злучатися, схильних до пасивного стилю життя. "Красиві" тільки їли, пили, спали і очищали свою шкірку, уникаючи конфліктів і виконання будь-яких соціальних функцій. Подібне ім’я вони отримали тому, що на відміну від більшості інших мешканців бака на їхньому тілі не було слідів жорстоких битв, шрамів і видертої шерсті, їх нарцисизм і самозамилування стали легендарними. Також дослідника вразила відсутність бажання у "красивих" злучатися і розмножуватися, серед останньої хвилі народжень в баку "красиві" і самки-одиначки, що відмовляються розмножуватися і тікають у верхні гнізда баку, стали більшістю.

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (5)

5. Середній вік миші в останній стадії існування мишачого раю склав 776 днів, що на 200 днів перевищує верхню межу репродуктивного віку. Смертність молодняка склала 100%, кількість вагітностей була незначною, а незабаром склала 0. Вимираючі миші практикували гомосексуалізм, девіантну і безпричинну агресивну поведінку в умовах надлишку життєво необхідних ресурсів. Процвітав канібалізм при одночасному достатку їжі, самки відмовлялися виховувати дитинчат і вбивали їх. Миші стрімко вимирали, на 1780-й день після початку експерименту помер останній мешканець "мишачого раю".

Передбачаючи подібну катастрофу, Д. Келхун за допомогою колеги доктора Х. Марден провів ряд експериментів на третій стадії фази смерті. З бака було вилучено декілька маленьких груп мишей і переселені в настільки ж ідеальні умови, але ще й в умовах мінімальної населеності і необмеженого вільного простору. Ніякої скупченості і внутрішньовидової агресії. По суті, "красивим" і самкам-одиначкам були відтворені умови, при яких перші 4 пари мишей в баку експоненціально розмножувалися і створювали соціальну структуру. Але, на подив учених, "красиві" і самки-одиначки свою поведінку не поміняли, відмовилися злучатися, розмножуватися і виконувати соціальні функції, пов’язані з репродукцією. У результаті не було нових вагітностей, і миші померли від старості. Подібні однакові результати були відзначені у всіх переселених групах. Всі піддослідні миші померли, перебуваючи в ідеальних умовах.

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (6)

6. Джон Келхун створив за результатами експерименту теорію двох смертей. "Перша смерть" — це смерть духу. Коли новонародженим особинам вже не знаходилось місця в соціальній ієрархії "мишачого раю", то намітився недолік соціальних ролей в ідеальних умовах з необмеженими ресурсами, виникло відкрите протистояння дорослих і молодих гризунів, збільшився рівень невмотивованої агресії. Зростаюча чисельність популяції, збільшення скупченості, підвищення рівня фізичного контакту — все це, на думку Келхун, призвело до появи особин, здатних тільки до найпростішої поведінки.

В умовах ідеального світу, в безпеці, при достатку їжі та води, відсутності хижаків більшість особин тільки їли, пили, спали, доглядали за собою. Миша — проста тварина, для неї найскладніші поведінкові моделі — це процес залицяння до самки, розмноження і турбота про потомство, захист території і дитинчат, участь в ієрархічних соціальних групах. Від усього перерахованого вище зломлені психологічно миші відмовилися. Келхун називає подібну відмову від складних поведінкових патернів "першою смертю", або "смертю духу". Після настання "першої смерті" фізична смерть ("друга смерть" за термінологією Келхун) неминуча і є питанням недовгого часу. У результаті "першої смерті" значної частини популяції вся колонія приречена на вимирання навіть в умовах "раю".

Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом (7 фото) (7)

7. Одного разу Келхуна запитали про причини появи групи гризунів "красиві". Келхун провів пряму аналогію з людиною, пояснивши, що ключова риса людини, її природна доля — це жити в умовах тиску, напруги і стресу. Миші, які відмовилися від боротьби, що вибрали нестерпну легкість буття, перетворилися на аутичних "красенів", здатних лише на найпримітивніші функції — поглинання їжі і сну. Від всього складного і потребуючого напруги "красені" відмовилися і, в принципі, стали не здатні на подібну сильну і складну поведінку. Келхун проводить паралелі з багатьма сучасними чоловіками, здатними тільки до найбільш рутинних, повсякденних дій для підтримки фізіологічного життя, але з уже померлим духом. Що виражається у втраті креативності, здатності долати перешкоди і, найголовніше, перебувати під тиском. Відмова від прийняття численних викликів, втеча від напруги, від життя, повної боротьби і подолання, — це "перша смерть" за термінологією Джона Келхун, або смерть духу, за якою неминуче приходить друга смерть, цього разу — тіла.

Можливо, у вас залишилося питання: чому експеримент Д. Келхун називався "Всесвіт-25"? Це була двадцять п’ята спроба вченого створити рай для мишей, і всі попередні закінчилися смертю всіх піддослідних гризунів...

-1
+7
РЕКЛАМА
Вхiд