Думка: Швидке вирішення корупційних питань в особі Саакашвілі може дорого обійтися Україні
Категорія
Політика
Дата публікації

Думка: Швидке вирішення корупційних питань в особі Саакашвілі може дорого обійтися Україні

Думка: Швидке вирішення корупційних питань в особі Саакашвілі може дорого обійтися Україні
Джерело:  Foreign Policy

Дуже привабливою є ідея того, що хрестоносний колишній президент Грузії може стати вирішенням всіх проблем України. Але є чинники, які потрібно враховувати, пише старший науковий співробітник Атлантичної ради, засновник і співдиректор фонду UJE (Ukrainian Jewish Encounter) Адріан Каратницький у своїй статті «Справа проти Саакашвілі» для Foreign Policy, передає ONLINE.UA.
Залишивши свою рідну Грузію після того, як виборці відкинули його партію і його термін в якості президента минув, Міхеїл Саакашвілі відродив свою політичну фортуну в набагато більшому ігровому полі - Україні. Колишній президент Грузії прийняв українське громадянство і швидко став одним з найпопулярніших політичних діячів країни. І недарма: він показово хоробрий, має величезне джерело енергії, і він заманює українців простим вирішенням проблеми бідності та корупції, а саме - собою.
Українська кар'єра Саакашвілі почалася в травні 2015 року, коли президент країни Петро Порошенко призначив його губернатором Одеської області, яка знаменита своєю корупцією та організованою злочинністю. Будучи майстром у сфері суспільних відносин, Саакашвілі поринув із головою у виконання цієї ролі, пообіцявши очистити Одесу і, зокрема, її знаменитий корупційний порт.
Почавши зі звільнення низки чиновників вищої та середньої ланки і замінивши їх молодими українцями, які одержали освіту на Заході, недосвідченими, але телегенічними активістами і декількома політичними прихильниками з Грузії, Саакашвілі незабаром заявив, що його боротьба з корупцією зайшла в глухий кут через український уряд. Він почав проводити менше часу в своєму регіоні і більше в столиці. Гучно заперечуючи високі політичні амбіції, Саакашвілі явно намітив своєю основною метою прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і вихід, через нього, на національну політичну арену.
Саакашвілі швидко став об'єднуючим фактором для активістів по боротьбі з корупцією. 6 грудня він провів великий форум по боротьбі з корупцією в Одесі, де зробив масштабну заяву, звинувативши в масовій корупції вищі ешелони української влади. Він заявив, що розкопав корупційні схеми, які коштували державі $5 млрд на рік, і сказав, що корупція в державній компанії Укрзалізниця склала близько 40% від цих $5 млрд.
Але заява була зроблена без аудиту і детального аналізу, і міністр інфраструктури Андрій Пивоварський незабаром відкинув звинувачення як "абсолютно безпідставні". Пивоварський прийшов до влади зі світу інвестиційного банкінгу і високо цінується антикорупційними кампаніями за його чесність. Він зазначив, що Укрзалізниця - це "компанія, яка пройшла аудит, яка працює з Європейським банком реконструкції та розвитку, а також з Європейським інвестиційним банком". За твердженнями міністра інфраструктури, такі масивні посадові злочини не могли бути не помічені цими авторитетними організаціями. Пивоварський також зазначив шкоду репутації, якої завдали претензії Саакашвілі, в той час як український уряд працює над забезпеченням декількох сотень мільйонів доларів західних інвестицій для залізниці.
У наступні тижні, втім, Саакашвілі вразив ще більшими звинуваченнями в корупції верхівки влади, не вдаючись у деталі й аналіз. На думку журналістів і активістів громадянського суспільства, Саакашвілі запозичив деякі дані впливового російського бізнесмена Костянтина Григоришина, у зв'язках з яким він підозрюється, про ймовірні корупційні схеми, хоча і з невеликими змінами, щоб уникнути нападу на безпосередніх союзників президента Порошенка.
На засіданні Нацради реформ 15 грудня Саакашвілі продовжив свої звинувачення, що переросло у конфлікт між губернатором Одеської ОДА, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Ситуація була широко висвітлена українськими та світовими ЗМІ, що не поліпшило імідж українських політиків.
Атаки Саакашвілі на уряд спочатку виглядали частиною зусиль президента Порошенка забезпечити свою позицію, підриваючи підтримку прем'єр-міністра Яценюка, який одночасно і його головний партнер по коаліції, і політичний суперник, але його дії все більше виглядають як результат його власних амбіцій.
На жаль, апетит Саакашвілі до політичних видовищ і, як багато хто вважає, його грандіозні політичні амбіції роблять набагато більше, ніж дестабілізують уряд України, заманюючи важливих і заслуговуючих на довіру лідерів громадянського суспільства України. Багато з цих активістів визнають недоліки Саакашвілі, але деякі бачать в ньому харизматичну фігуру, яка є їх кращим способом натиснути на уряд з його повільними темпами зусиль із боротьби з корупцією. Найбільш політично амбітні сподіваються приєднатися до Саакашвілі в його новому політичному русі.
Саакашвілі заслуговує похвали за його ранні, рішучі кроки зі знищення корупції і злочинних мереж в Грузії, проштовхування дерегулювання та реалізації успішних ринкових реформ. Але досягнення його ранніх років президентства пов'язані з ознаками авторитарного підходу. Це небезпечно в Україні, яка вже давно коливається між тиранією і демократією. Після приходу Саакашвілі до влади в Тбілісі завдяки конституційним реформам президент отримав величезний вплив. І в той час як, за загальним визнанням, ним була проведена значна антикорупційна кампанія, він також заподіяв значної шкоди грузинській демократії шляхом спрощення дотримання передбачених законом процедур, запеклого придушення протестів опозиції і опозиційних ЗМІ.
Також тривожним дзвіночком є ​​питання його міжнародної репутації - в неофіційних розмовах високопоставлені європейські лідери описують Міхеїла Саакашвілі як нестійкого, незбалансованого лідера, чия імпульсивність привела його і його колишню батьківщину Грузію до зайвих ризиків. У результаті його зростаюча роль в українській політиці була скептично сприйнята Брюсселем та іншими європейськими столицями.
Найбільш тривожним фактором є прагнення Саакашвілі йти проти його політичних опонентів, звинувачуючи їх у злочинній діяльності, а не ставлячи під сумнів їх ідеї за допомогою звичайної демократичної політики. Суспільство Україна досить підозріле до бізнес-еліти і політичного керівництва країни і, у багатьох відношеннях, це виправдано. Але протистояти корупції потрібно не звинуваченнями, а шляхом навмисного, добре документованого впливу на конкретні проступки. З цієї причини борці з корупцією в Україні повинні тримати політика на відстані витягнутої руки і продовжувати йти шляхом, який вже приніс значний прогрес - детальні дослідження і публічний розгляд корупційних схем і невпинне спонукання до дії державних установ.
Але проблема в тому, що просити про подібну обачність громадян України після двох виснажливих років революції, економічної кризи і війни може виявитися занадто великим завданням. Країна втомилася і терпіння стосовно дуже повільних темпів боротьби з корупцією швидко вичерпується, тому існує спокуса піддатися ілюзії швидкого і легкого рішення. Це призведе до судомного майбутнього України - середовища, в якому Міхеїл Саакашвілі процвітає.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?