Точка зору: Небезпечний момент для крихкого перемир'я в Україні
Категорія
Політика
Дата публікації

Точка зору: Небезпечний момент для крихкого перемир'я в Україні

Точка зору: Небезпечний момент для крихкого перемир'я в Україні
Джерело:  Reuters

За лаштунками публічних виступів американські дипломати знову відкривають для себе Україну як пріоритет зовнішньої політики, пише у своїй колонці для Reuters журналіст Лукіан Кім, який висвітлював конфлікт в Україні для Slate, Newsweek і BuzzFeed, повідомляє ONLINE.UA.
Він пише, що 15 січня сталася зустріч, яка не може не дивувати. Помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, яку російські державні ЗМІ зображують як «ляльковода на Євромайдані», зустрілася з ключовим радником Кремля Владиславом Сурковим, «дизайнером декоративної демократії Путіна», якого Захід вбачає основним натхненником анексії Криму, через що він і був занесений до чорного списку, що заборонив йому в'їзд до США і ЄС у березні 2014 року.
"Мозковий штурм", що продовжився 6 годин, відбувався в резиденції президента РФ Володимира Путіна на Балтійському морі. Пізніше Сурков сказав російським журналістам, що обговорення торкнулося злободенних питань мирного процесу в Україні, які виявилися "конструктивними і корисними".
Автор зазначає, що в той час як США намагається розібратися з «бомбою сповільненої дії», якою є ситуація в Україні, деякі європейські країни серйозно відволіклися на проблеми біженців і знову стала гострою загроза тероризма. Так само, як зі східної України, Путін зробив усе, щоб бути частиною як проблеми, так і вирішення конфлікту в Сирії і, зайнявши позиції в центрі Близького Сходу, змусив звернути на себе увагу.
Послідовні економічні обмеження, ухвалені Євросоюзом та Сполученими Штатами протягом 2014-го через російську анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України, у поєднанні з падінням цін на нафту, що призвело до зниження економіки країни, значно приборкали амбіції Путіна в Україні. У той час як західні санкції були "розумними" і застосовувалися щодо окремих фізичних осіб і державних компаній, Путін вжив відповідних заходів із забороною на імпорт продовольства ЄС і США, що, у підсумку, більше шкодить простим росіянам.
Кремль, стримуваний низькими цінами на нафту і нерайдужною загальною економічною перспективою, дав зрозуміти про свою готовність виконувати Мінські угоди, а точніше пакет заходів для їх імплементації, відомий як Мінськ 2. Є ознаки того, що Кремль робить серйозні спроби деескалації - сепаратистські польові командири, які пручалися навіть номінальному зближенню з Україною, були виведені.
Кім пише, що Путін завів Україну в свого роду пастку - президент України повинен до кінця тижня внести конституційні зміни, які прокладають шлях для надання сепаратистським регіонам "особливого статусу", як це передбачено Мінськими домовленостями. Але поступки повстанським регіонам непопулярні в Україні, і проведення місцевих виборів відповідно до національного законодавства є неможливим. Затримка або скасування голосування буде порушенням домовленостей і Захід може дійти висновку, що Україна затягує виконання своєї частини угоди.
Для Заходу Мінськ 2 - це єдиний варіант і немає ніякого «Плану Б» або ймовірності Мінська 3. Для США і дипломатів ЄС невдача - не варіант. Німеччина, Франція та Італія наразі потужно лобіюють зняття санкцій і відновлення економічних відносин з РФ. Керрі висловився про можливість зняття санкцій в найближчому майбутньому при виконанні домовленостей.
Якщо РФ йде на поступки, а Україна гальмує процес - це може стати основою того, що Брюссель одностайно не підтримає відновлення економічних санкцій проти РФ цього літа.
Українці ж все більше і більше розчаровані увагою Заходу до конституційних поправок, коли більш прості умови мирного процесу - припинення вогню, наполегливий міжнародний моніторинг, обмін полоненими - не були досягнуті. Багато українців все більше відчувають, що доля їхньої країни вирішується за кордоном. У той же час вони бояться, що Україна буде забута на Заході, а Порошенко загрожує перспектива залишитися один на один з Путіним.
Автор каже, що найгірший сценарій, який розглядають в МЗС Німеччини, полягає в тому, що якщо Порошенко не в змозі зробити необхідні зміни в законодавстві, сепаратисти проведуть «вибори», які поховають Мінські угоди, і Вашингтон почне озброювати Україну.
Готовність же Кремля відмовитися від своїх довірених осіб у Донецькій і Луганській областях - Захарченка та Плотницького відповідно - в обмін на визнання місцевих виборів призводить до невдоволення бойовиків, які боролися за Новоросію.
Якщо Сурков веде політичну гру обманом і маніпуляціями, колишній російський спецназівець Ігор Гіркін готовий на прямі і рішучі дії. Гіркін, який почав повстання в Слов'янську, висловив свій гнів у недавньому радіоінтерв'ю, обурившись тим, що "доля ДНР і ЛНР вирішується в Москві".
"У той час як ми відвойовували Слов'янськ і Донецьк, то говорили, щонайменше, про створення незалежної Новоросії. Тепер ми говоримо про повернення деяких регіонів Україні. Як довго ми будемо танцювати під дудку наших так званих «шановних західних друзів», які постійно заважають нам перемогти?", - сказав Гіркін.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?