На Донбасі є "чорні діри", де зникають люди - волонтер про викрадення в ЛНР
Категорія
Україна
Дата публікації

На Донбасі є "чорні діри", де зникають люди - волонтер про викрадення в ЛНР

На Донбасі є "чорні діри", де зникають люди - волонтер про викрадення в ЛНР
Джерело:  online.ua

Луганчанка Ганна Мокроусова керує волонтерською організацією «Блакитний птах». Основна турбота «Птаха» - допомога в пошуку, звільненні і реабілітації цивільних осіб, зниклих безвісти в зоні АТО і на окупованих територіях.
У мирний час Анна робила прикраси, продавала їх в Луганську і в Криму. Вважала себе хіпі: «Я тоді не вірила в поганих людей, не могла дивитися фільми з поганим кінцем, плакала». Від політики та влади була далека максимально. «Якби мені хтось розповів тоді, що я буду спілкуватися з главою СБУ, лаятися з народними депутатами!» - сміється Ганна.
Потім в Луганську стався підготовлений Партією регіонів переворот. Анна стала брати участь в місцевому Опорі. У підсумку разом з

героєм наших матеріалів Олексієм Бідою була схоплена бойовиками: «Зараз смішно це і полоном називати - просто погостила в захопленому СБУ добу».
Про те, яким буває справжній полон, з якого повертаються покаліченими, з поламаною психікою, дізналася в наступні два роки.
На сторінці Анни в Facebook останнє оновлення - прохання про допомогу дружині українського солдата, який потрапив в полон бойовиків: «Вже 6 місяців мій чоловік у важкому стані перебуває в полоні в ЛНР. Розумію, що переговори про обмін заручників - це завжди тривалий і складний процес. Але в ситуації з моїм чоловіком все впирається в тяжкість стану його здоров'я. Після поранення 28 вересня 2015 року в нього ампутовані обидві руки, видалена частина кишечника, скалки в нозі і найголовніше - після поранення очей він практично втратив зір».




Анна Мокроусова


З травня 2014 року Ганна допомагає звільняти людей, що потрапили в полон. У матеріалі

«Гангстеры Донбасса: рассказ очевидца о похищениях людей в ЛНР» ONLINE.UA розповів недавню історію: бандити викрали людей, родичі збирали викуп. Як виявилося, Анна також була учасницею тих подій - анонімним волонтером, координувала пошук.
Журналіст ONLINE.UA знав Анну Мокроусову ще по життю в Луганську. Зустріч відбулася в кафе на Подолі в Києві.
«Тільки про тортури говорити не буду», - попереджає волонтер.


- Анна, ми недавно написали про жителів Перевальська, яких бандити викрали в ЛНР. Було заплачено викуп, сімейну пару звільнили, люди перебралися в Україну. "Хеппі енд". Як потім виявилося, ти як волонтер брала в ній участь...


- Історія вийшла зі щасливим кінцем. На жаль, так відбувається нечасто. Адже людей викрали бандити. Якщо цивільного викрали бойовики ЛНР і пред'явили йому якесь звинувачення, скажімо, в коригуванні вогню або шпигунстві, то є надія хоч на якийсь розгляд. А ось коли викрадають з метою викупу - тут можна чекати чого завгодно. У ЛНР за таке теж карають, намагаються тримати контроль «уряду», тому у бандитів є причини, у разі порушення плану, ховати кінці у воду. Тобто позбуватися свідків. Або вбивати їх одразу ж, а потім просити викуп.


Буває, потім тіла знаходяться. У таких випадках дуже важко впізнати людину - процедури визначення ДНК там немає, вивезти тіло на територію України було складно. Коли блокпостів між ЛНР і Україною не було, «зразки ДНК» возили через Росію. Іноді для того, щоб провести аналіз ДНК, волонтерам доводилося вивозити фрагменти тіла. Ще й незаконно - ховати матеріал для аналізу в речах.


Ось один з випадків. До нас звернулася жінка - в Луганську викрали її чоловіка, 1976 року народження. У мирний час він був лікарем. Як виявилося, взяли тоді ще й товариша цього чоловіка. Дзвонили з невизначуваного номера, просили грошей, дружина посилала. Заплатила спочатку 5 000 гривень, потім 10 000, потім щось ще. В результаті через два місяці силовики ЛНР знайшли в посадці трупи, які там пролежали досить довго. Тіла цих двох хлопців ми допомагали доставити приблизно півроку тому.


Читайте також:

Меня мучил террорист Адреналин... у Маньяка была своя пыточная — свидетели о плене в "Новороссии"


-

Якщо говорити про контроль «уряду ЛНР». У цій історії виходило, що бандити кілька разів їздили з окупованої території Луганщини на українську: в районі Попасної показували заручника, відправили його назад, потім везли його дружину...


- У Луганській області є «чорні діри», де постійно зникають люди. Щодо описаного випадку, я знаю, що той район найменше контролюється «урядом ЛНР». Мій брат там сидів в полоні. Це Перевальськ, Стаханов. По Стаханову у нас найбільше зниклих безвісти. У Ровеньках теж багато. Тому я відразу стала переживати, коли дізналася, що викрали в Перевальську.


А про контроль... У ЛНР такі викрадення зараз не вітають. Тут потрібно розуміти, що бандити робили все на свій страх і ризик. Якби їх зловили наші, то була б процедура: суд, в'язниця, а бойовики за законами військового часу могли б бандитів просто розстріляти.


-

Викуп за заручників. Які в таких історіях найхарактерніші моменти?


- Проблема з викупом в тому, що коли на зв'язок з родичем хтось виходить і просить гроші, в 80% випадків це або шахраї, або людини вже немає в живих. І дзвонять шахраї як з того боку, так і з українського.


Якщо родичі залишають свої контакти у відкритому доступі, в соцмережах, починають одразу злітатися «стерв'ятники». Шахраї дуже швидко відстежують цю інформацію і починають дзвонити, часто раніше, ніж щось робимо ми. Вони представляються волонтерами, працівниками СБУ, «ополченцями» - в залежності від того, яка схема цього разу вигідна. Залякують, дзвонять: ось ваш чоловік в біді, потрібні терміново гроші. І часто починають з невеликих сум, те, що посильно - 3000-5000 гривень. Потім рідним починають розповідати: ось зараз не вийшло, потрібно ще заплатити. Якщо родичі вимагають поговорити, влаштовують в телефонному режимі показові виступи з криками, тортурами. Коли одна жінка по голосу визначила, що це не її чоловік, їй сказали, що чоловікові вибили всі зуби, від цього голос змінився.


Ми твердо говоримо - не можна давати гроші, поки ти не почуєш голос. Але навіть якщо ти почуєш голос, це теж не дає ніякої гарантії.


Читайте також: Хвалилися валізами грошей від Путіна: хто і як почав війну на Донбасі



- Якщо людину викрали на окупованій території, що слід робити її близьким?


- Потрібно одразу подати заяву на українській стороні. Це можна зробити дистанційно (телефоном або електронною поштою подача в Об'єднаний центр звільнення полонених при СБУ, а в міліцію можуть повідомити волонтери або знайомі). Розслідування міліція проводити не буде, але злочин буде зафіксовано, ця інформація потрапляє в Центр зі звільнення полонених при СБУ. Крім того, у заручника можуть забрати документи, і якщо його випустять, будуть потрібні підстави для їх відновлення. Слід також звертатися в міжнародні організації - в Червоний Хрест, ОБСЄ. У ЛНР вони мають мало можливостей, але, буває, їх пускають в місцеві в'язниці, підвали, таким чином, вдавалося ідентифікувати затриманих.


І слід повідомити про зникнення людини силовикам окупованих територій. Можливо, вони її і захопили. Якщо цивільна особа підозрюється в якомусь злочині, то за їх "законами", протягом 40 днів повинна початися якась процедура. Або її можна буде включити до списку обміну полоненими. Тобто потрібно встановити точно, що зниклий - в місцях позбавлення волі.


- Коли я спілкувався з Олександром, який визволяв своїх рідних з Перевальська, я звернув увагу, що «жінка-волонтер, яка допомагала» (тобто - ти), скоординувала дії, а потім він з тобою вже на зв'язок не виходив. Тобто, ти не завжди відстежуєш все історії до кінця?


- Їх неможливо завжди відстежувати до кінця, хоча я намагаюся це робити. Запускаєш механізм і перемикаєшся на іншу справу. Зараз вже легше, а були періоди, коли ми майже не спали. Одного разу мені о сьомій ранку зателефонувала якась жінка і стала дякувати - її чоловіка звільнили. Я її привітала і хотіла занести ці дані в реєстр. Відкрила свою базу даних - там немає цього випадку! Стала згадувати - не можу пригадати. Потім здогадалася: вона, напевно, подзвонила мені серед ночі, я практично уві сні, «на автоматі» дала їй пораду, до кого звернутися, або сама комусь повідомила про цей випадок - і знову відрубалася.


- Скільки зниклих без вести зараз в цьому реєстрі?


- Ми займаємося зараз тільки цивільними особами. В нашій базі всього зафіксовано 664 викрадених. Приблизно 300 випадків - не розкрито. Близькі чекають, мами шукають синів.


Є жінка в Донецькій області, у неї сина взяли в полон ще в 2014 році. Він простий водій, невідомі з автоматами зупинили машину, забрали його і пасажира. Мама його досі шукає - куди вона тільки не зверталася, вона дуже активна. Я з нею вже майже два роки спілкуюся. Вона чекає. Вона не виїжджала, навіть коли йшли обстріли. Я пропонувала вивезти її в Україну. Вона: «А як же я поїду? А раптом він прийде, а у нас будинок закритий!» І ось вона там довго жила, без пенсії, голодувала, боялася навіть в магазин вийти: «А раптом він зараз прийде?» Їй шахраї телефонували багато разів, просили гроші - і вона кожен раз посилала. Я вже втомилася їй пояснювати - так робити не можна, знаю, що вже нічого не можу з цим вдіяти, можу просто її підтримувати.


Так ось - у неї повний «арсенал шахраїв». Дзвонять, пишуть: він у нас! І просять гроші - і як викуп, і на ліки, на поповнення телефонного рахунку. Кажуть, що його зараз б'ють, катують, що він контужений, втратив свідомість і не може сам підійти!


І вона вже два роки посилає різні суми - просто в надії, що він живий. Один раз відправила переказ навіть в Молдову. Я знаю, що це не допоможе, пояснюю їй. Вона відповідає: «А раптом цього разу він справді знайшовся, а я саме зараз не дам грошей!»


Вона повністю розуміє всі ці схеми «розведення». Я спілкувалася з нею тижнів зо два тому. Ось знову вона перерахувала комусь дві тисячі гривень. Вона платить за надію на те, що син живий.


Далі буде...



Ярослав ГРЕБЕНЮК

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?