Гаряча фаза війни завершена - гучні заяви посла України про Савченко, повернення Криму і Донбасу

ONLINE.UA
  |  Політика   |   Читать на русском
Гаряча фаза війни завершена - гучні заяви посла України про Савченко, повернення Криму і Донбасу
Наталья Галибаренко (Фото: nol.hu)
Наталія Галібаренко — український дипломат, посол України у Великій Британії. До того, як зайняти цей пост, вона була першим заступником міністра закордонних справ України (2014-2015) і брала участь в численних двосторонніх / багатосторонніх переговорах з ЄС, ОБСЄ і Радою Європи.

Галібаренко дала інтерв’ю журналісту The WorldPost Самюелю Рамані 27 травня 2016 року після її виступу в коледжі святого Антонія при Оксфордському університеті. ONLINE.UA зробив переклад матеріалу.


— Український пілот Надя Савченко недавно була звільнена з російської в’язниці в результаті інтенсивного міжнародного тиску. Як ви думаєте, це вплинуло на терміни її звільнення? І чи було це виключно результатом угод між Росією і Україною, або ж певну роль відіграють західні країни?

— Раніше планувалося, що Надя буде повернута в Україну в квітні. У квітні ми сподівалися на політичну угоду між Порошенком і Путіним в рамках Нормандських домовленостей, які визначали видачу Савченко та обмін ув’язненими. Все зірвалося в останню хвилину. Таким чином, сторони, які беруть участь у звільненні Наді, не надавали тому, що відбувається, широкого розголосу. Вони не поширювали подробиць про справу, адже боялися, що це зашкодить всьому процесу. Багато факторів впливали на її звільнення. Одним з них була домовленість в результаті переговорів Нормандської четвірки, в поєднанні з тиском з боку Франції та Німеччини. Крім того, посередницькі зусилля Порошенка і тиск з боку західних журналістів і громадських активістів зіграли ключову роль в цьому процесі. Уряд Росії і Путін відчували, що утримування Савченко в тюрмі більше двох років переходить усі допустимі межі, тому вони звільнили її.

— До питання про відносини Великобританії та України — в березні 2016 року був затверджений меморандум про співпрацю між Україною та Сполученим Королівством. Які наслідки цього меморандуму для безпеки України?

— Меморандум березня 2016 року сам по собі не буде мати великого впливу, це не військовий контракт або угода. Це згода відправити 200 британських інструкторів в Україну. Ці тренери будуть надавати технічну підтримку українським Збройним силам. Зараз ми говоримо про надання медичних комплектів, адже гаряча фаза конфлікту (на Донбасі, — ред.) зараз завершена. Нам потрібно більше експертної підтримки для підготовки наших збройних сил.

— 23 червня Великобританія буде проводити референдум з питання про її майбутнє в Європейському Союзі. Позаяк Україна намагається вступити в ЄС, і деякі праві прихильники Брекзіта займають примирливу позицію по відношенню до Росії, було висловлено занепокоєння, що відносини Великобританії та України можуть постраждати в разі виходу Великобританії. Що ви думаєте з цього питання?

— Наші двосторонні відносини зі Сполученим Королівством будуть дуже хорошими, незалежно від того, що станеться на референдумі. Відносини України і Великобританії засновані на постійних інтересах і цінностях. З самого початку Великобританія не піде на будь-які переговорні компроміси щодо України через Сирію, Іран або будь-яку іншу міжнародну кризу. Вони були дуже серйозні в цьому питанні, і Великобританія рішуче підтримує український суверенітет і територіальну цілісність. Проте, в інтересах України, щоб Великобританія залишилася в реформованому Європейському Союзі. Без Сполученого Королівства Європейський союз стане слабшим. А для України це буде означати, що санкції проти Росії і європейська солідарність в питанні підтримки України можуть бути поставлені під сумнів. За час мого перебування в посольстві Британія показала себе дуже раціональною, вона буде оцінювати доцільність цього рішення. Я впевнена, що вони (британці — ред.) приймуть правильне рішення.

— До питання конфлікту в Україні: нещодавно опубліковані статистичні дані ООН показують, що рівень насильства в Східній Україні в квітні 2016 року був на найвищому рівні за останні півтора року. Як ви думаєте, чим можна пояснити цю ескалацію військових дій? І чи є це передвісником подальшої російської територіальної експансії в Україні?

— Я не думаю, що Росія хоче територіальної експансії (наступу, — ред.), але я дійсно бачу деяку логіку в російській агресії в Україні. Це часто відбувається перед деякими важливими рішеннями або мирними переговорами. Наприклад, агресія Росії в Іловайську і Дебальцевому відбувалися прямо перед засіданнями в Нормандському форматі. У Росії є патерн, яким вона намагається посилити свої позиції перед найважливішими міжнародними переговорами. Це створить ситуацію, в якій Україна більш схильна йти на поступки, тому що українські політики відчайдушно намагаються зберегти територіальну цілісність нашої країни.

Чому ескалація насильства відбувається зараз? В кінці червня буде проходити голосування про продовження санкцій. Росія намагається чинити тиск на Україну. З одного боку, вони випустили Савченко в надії отримати винагороду, оскільки повелися як конструктивний учасник. З іншого боку, Росія хоче показати, що контролює ситуацію, і українці не повинні розслаблятися. Кожен раз, коли українці проявляють стійкість, і переговори проходять на їх умовах, Росія додає вогню до конфлікту, щоб отримати більше важелів тиску.

— У той час, як західні держави не бажають поставляти в Україну летальну зброю, Київ отримав деяку західну військову допомогу з моменту початку конфлікту. Яку підтримку отримала Україна, і якого прогресу вона досягла у відновленні своїх військових сил?

— Ми отримали велику підтримку з боку Сполучених Штатів, Канади, Австралії та деяких європейських країн. Ці країни надали оборонне озброєння і військову техніку, але вони не відправляли свої найсучасніші види озброєнь. Два роки тому в України фактично не було робочих збройних сил, вони були недофінансовані протягом багатьох років, а на високому рівні ЗСУ були сповнені російських шпигунів і агентів ФСБ. Після Євромайдану ці шпигуни втекли до Росії. Це одна з причин, чому ми втратили Крим. Ми не були здатні захистити нашу територію. Після того, як агресія почалася в Східній Україні, ми почали перебудовувати свої Збройні сили за допомогою добровольців. Ми ефективно реформували нашу армію з нуля.

— Переходячи до конституційних питань і територіальної цілісності України: нещодавно ЗМІ говорили, що український президент Петро Порошенко сказав, що хотів би, щоб Україна повністю повернула собі території Донбасу та Криму. Як ви думаєте чи можна досягти цієї мети? І чи буде Київ робити щось для нормалізації відносин з Росією, якщо це буде визначати повернення цих територій?

— Наш президент дійсно говорив про повернення Донбасу і Криму. Я думаю, що він був неправильно витлумачений в деяких з англомовних видань; його виступ в Україні був про мирну реінтеграцію, а не військовий план з повернення собі цих територій. Наш план полягає в тому, щоб показати населенню Криму і Східної України, що в Україні якість їх життя буде краще. Ми не будемо обмежувати їх свободу, як Росія робить зараз. Наші зусилля з європейської інтеграції та майбутнє в ЄС поліпшать рівень життя людей в цих регіонах. Ми також приступимо до енергійного процесу децентралізації повноважень в регіони. Гроші будуть передані регіонам, тому регіональна влада може діяти з більшою відповідальністю і компетентністю.

— Однією з умов мирних угод, Мінська-2, є конституційне рішення про статус Донбасу. Цей термін був вельми спірним в українському парламенті, особливо серед політиків, які симпатизують Юлії Тимошенко. Як ви думаєте, чи буде реалізовано цю умову? Або ж політичне протистояння надто велике?

— Я думаю, що доля конституційних змін залежить від всієї реалізації Мінська-2. Існують умови політичного врегулювання, які включають в себе місцеві вибори і внесення змін до Конституції. Але без належних умов безпеки неможливо повністю реалізувати конституційні реформи по статусу Донбасу. Для їх повного здійснення має набути чинності угода про припинення вогню. Всі іноземні війська повинні піти з території (Донбасу, — ред.). Представники місії ОБСЄ повинні стежити за ситуацією і кордонами, щоб не було іноземних військ (в цьому випадку російських), які перетинають кордон. Це ті умови, які повинні бути встановлені, коли парламент буде голосувати за конституційні поправки.

— Нарешті, тотальна корупція часто розглядається як основна перешкода для більш тісної інтеграції між Україною та Заходом. Порошенко був підданий критиці за те, що не вживає достатніх заходів в цьому питанні. Як би ви оцінили хід антикорупційної кампанії в Україні, і що повинно бути зроблено, щоб прискорити цей процес?

— Існує вже стереотип про корумповану Україну. Людям не вистачає свіжої інформації про політику по боротьбі з корупцією в Україні. У деяких областях в рамках антикорупційної політики Україна досить революційна і провела більше реформ, ніж деякі європейські країни. У нас є електронні декларації всього прибутку і доходів, які є повністю публічними. Всі вищі посадові особи публікують ці декларації. Ми створили нові органи по боротьбі з корупцією, і нову систему для розслідування корупційних справ. Існує процес реформ в стадії реалізації в офісі Генеральної прокуратури. Вона стане менш радянською, а більш європейською. Судова реформа триває, і президент просуває її через парламент. У нас є можливість зробити реформи в цій сфері більш публічними і популярними.
-6
+5
РЕКЛАМА
Вхiд