Рада серйозно змінила судову систему в Україні

  |  Політика   |   Читать на русском
Рада серйозно змінила судову систему в Україні
Фото: glavnoe.ua
У четвер, 2 червня, Верховна Рада ухвалила новий закон про судоустрій і статус суддів, за який закликав проголосувати спікер парламенту Андрій Парубій.

Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на РБК-Україна.

За відповідний законопроект №4734 на засіданні парламенту проголосував 281 народний депутат.

Рада серйозно змінила судову систему в Україні (1)

Зокрема, документом передбачається, що з 1 січня 2017 оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду — 25 мінімальних зарплат. Потім з січня 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду в 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду — 30 мінімальних зарплат.

До наступного етапу — з 1 січня 2019 року — оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду — 40 мінімальних зарплат. А з січня 2020 року оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду — 50 мінімальних зарплат. Підкреслимо, що пропонується збільшити посадовий оклад суддів Верховного Суду з 13 до 75 мінімальних заробітних плат з 1 січня 2017 року.

Зараз оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, апеляційного суду — 11, вищого спеціалізованого суду — 12 і Верховного суду — 13.

Документ передбачає скасування інституту "призначення судді на посаду вперше" (п’ятирічний, так званий "випробувальний", термін для суддів) і зайняття посад суддями тільки безстроково. В законопроект включена норма, яка передбачає, що суд утворюється, реорганізується і ліквідується законом. Президент позбавляється повноважень зі створення і ліквідації судів своїм указом.

При цьому повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди на затримання судді або утримання під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом передається до органу системи правосуддя — Вищої ради правосуддя. Таким чином, із зазначеного процесу усунена політична складова.

Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 і не старше 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності в сфері права не менше п’яти років, компетентний, доброчесний і володіє державною мовою. При цьому вимога про компетентність має охоплювати не лише професійний аспект, а також інші аспекти — зокрема особистий, соціальний тощо.

Закладений в законопроекті механізм призначення суддів спрямований на попередження ситуації, за якої Вища рада правосуддя могла би вносити подання про призначення суддею особи, яка не відповідає вимогам, встановленим до кандидата на посаду судді.

Проектом закону пропонується запровадити інститут функціонального імунітету судді — замість передбаченого чинною Конституцією України абсолютного імунітету. Природа суддівського імунітету при здійсненні правосуддя полягає у забороні притягнення судді до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в рішенні, оскільки наявність такого виключає незалежність судді і неупередженість.

У той же час суддя повинен нести кримінальну або дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, одержання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, які опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку, якщо він порушує встановлені законом вимоги до змісту судового рішення, не дає оцінки доводам сторін, не викладає обґрунтування свого рішення тощо.

Законопроектом передбачено, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Відносно дій, не пов’язаних з виконанням суддівських функцій, суддя нестиме юридичну відповідальність в загальному порядку.

Згідно із законопроектом, повноваження щодо надання згоди на затримання судді або утримання під вартою або арештом переходять до Вищої ради правосуддя. При цьому суддя може бути затриманий або триматися під вартою або арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо він затриманий у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Раніше повідомлялося, що на засіданні парламенту 1 червня депутати відмовилися створювати Тимчасову слідчу комісію щодо офшорного скандалу за участю президента Петра Порошенка.
-6
+5
РЕКЛАМА
Статті
Вхiд