Ляшко в кризі: йому більше не допоможе "полювання на сепарів"

ONLINE.UA
  |  Політика   |   Читать на русском
Ляшко в кризі: йому більше не допоможе "полювання на сепарів"
Помилка слідчої групи Генеральної прокуратури, спрямованої для проведення обшуків у будинках Андрія Клюєва і Володимира Сівковича, дорого обійшлася Олегові Ляшку. Він постав перед усією країною сусідом, який приндиться і непереконливий, тих, проти кого публічно веде непримиренну боротьбу. Хіба тільки вил не вистачало.

Лідер Радикальної партії — далеко не новачок у великій політиці. Більш того, вміє епатувати публіку і говорити промови, які до душі виборцям. Їсти землю з парламентської трибуни, цілувати корову біля стін Кабінету Міністрів або публічно критикувати політиків першого ешелону Олег Валерійович навчився дуже добре. Цікаво, що старт його самостійного політичного плавання кілька років тому, що супроводжувався вкиданням компрометуючого відео, різко збільшив впізнаваність бунтівного соратника Юлії Тимошенко. Олег Ляшко довів, що здатний в такій ситуації не реагувати на образливі припущення, а гнути свою лінію.

У травні 2014-го Ляшко забронзовів, частково в прямому сенсі цього слова — він посів третє місце в президентських перегонах, пропустивши вперед тільки Петра Порошенка і Юлію Тимошенко. Багато в чому завдяки цьому радикали змогли отримати власну парламентську фракцію на дострокових виборах восени 2014 року, правда, що складається виключно зі списочників. Саме в РПЛ з’явився перший в післямайданному парламентському скликанні перебіжчик — колишній командир "Айдара" Сергій Мельничук вирішив не мати нічого спільного з радикалами. Реакція вельми різкої на словах політичної сили змушує задуматися: навіть закон про партійну диктатуру не сприяв позбавленню бунтівного парламентарія мандата. Це здається тим більш дивним, що соратники Ляшка легко позбулися Злати Огневич, коли їм знадобилося завести в парламент досвідчену юристку Тетяну Юзькову.

Восени 2015 року Олег Ляшко став відомий тим, що ініціював вихід своїх соратників із коаліції "Європейська Україна". Як видається, справа зовсім не в унікальному політичному чутті лідера радикалів, який усвідомив безперспективність існування тодішньої парламентської більшості. Куди ймовірніше, що у Ляшка було політичне замовлення, і він уміло зіграв роль каталізатора парламентської кризи в умовах місцевих виборів, на яких розраховував отримати вагоме представництво на місцях. Не можна сказати, що в жовтні 2015-го РПЛ провалилася, але своїх голів обласних рад у партії немає. У наступних торгах навколо реанімації парламентської більшості Олег Валерійович вирішив стрибнути вище голови, зажадавши для себе спікерське крісло. У підсумку йому довелося задовольнятися статусом лідера опозиційної фракції — однієї з чотирьох.

Читайте також: Тимошенко готовит наступление против Порошенко: сроки уже известны

Якщо говорити про ситуативних союзників Ляшка, то він обирає їх за простим критерієм — наявність фінансів і телевізійних ресурсів, здатних підсилити харизму головного радикала країни. Якщо під час правління Януковича політичним куратором Олега Валерійовича називали Сергія Льовочкіна, то незабаром після Революції Гідності Ляшко почав вибудовувати партнерські відносини з Ігорем Коломойським, наближені якого при цьому часто різко висловлювалися про лідера радикалів, часом навіть образливо. Останнім часом РПЛ виявилася в фаворі у Ріната Ахметова, зацікавленого в диверсифікації важелів політичного впливу і наявності зручних регуляторів для впливу на суспільно-політичний клімат в країні.

У питаннях безпосередньої політичної взаємодії Ляшко, як і раніше, звіряє годинник з Тимошенко. Дві найменші парламентські фракції можуть зажадати позачергового виступу в сесійній залі, але не більше того. Виступати з популістськими заявами дуетом навряд чи можливо. До того ж воля до влади Юлії Володимирівни буде сильніше, ніж у Олега Валерійовича, а виїхати на одному популізмі в змаганні з Тимошенко неможливо. Їх електорат багато в чому схожий — жителі глибинки, які щиро вірять в "своїх політиків" і здатні раз по раз підтримувати їх. Привільно пастися будь-кому на своєму електоральному полі Тимошенко може дозволити лише в ситуації між виборами.

Радикальній партії і її вождю необхідно знайти нові фішки, більш сучасні і яскраві. Поки перед ними не стоїть загроза непроходження в новий парламент, але на президентських виборах Ляшко вже не зможе влаштовувати постановочні шоу "Полювання на сепарів". Економічна стабілізація і політична взаємодія провідних політичних сил для лідера РПЛ смерті подібні — він здатний ловити рибку тільки в каламутній воді кризи.

Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
-6
+30
РЕКЛАМА
Вхiд