Підсумкове послання Всеправославного собору: з'явилися подробиці

  |  У світі   |   Читать на русском
Підсумкове послання Всеправославного собору: з'явилися подробиці
Фото: focus.ua
Предстоятелі та єпископи православних церков світу за підсумками Всеправославного собору на Криті, що закінчився 26 червня, оприлюднили підсумкове Послання до православних віруючих.

Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на "Апостроф".

У Соборі брали участь предстоятелі і єпископи з 14 православних церков, за винятком Московського патріархату, Грузинської, Болгарської і Антіохійської Церков.

Відзначимо, що Україна в Посланні згадується як країна, де йде військовий конфлікт, при цьому Україна поставлена в один ряд з країнами Африки.

Наводимо основні тези підсумкового Послання до православних віруючих від учасників Всеправославного собору.

Про сім’ю

Отці Собору підкреслили свою підтримку традиційної сім’ї, в якій чоловік і жінка складають "непорушний союз", який є єдиною гарантією народження і виховання дітей. Єпископи вважають, що причиною сучасної кризи сім’ї є ототожнення свободи з індивідуальною незалежністю.

"Сучасне секуляризоване (позбавлене присутності Церкви, — Ред.) суспільство розглядає шлюб, керуючись чисто соціологічними і прагматичними критеріями, вважаючи його лише якоюсь простою формою взаємовідносин поряд з багатьма іншими, які мають право бути законно закріпленими", — йдеться в посланні.

Про молодь

Церква також пам’ятає про молодь і вважає її "майбутнім Церкви". Єпископи нагадують, що Церква хоче допомогти сучасним молодим людям. "Православна молодь повинна усвідомити, що є носієм багатовікової і благословенної традиції Православної Церкви, а також її продовжувачем. Вона покликана мужньо зберігати, активно культивувати вічні цінності Православ’я", — йдеться в посланні. Єпископи додають, що саме серед молодих людей перебувають майбутні священики.

Освіта та виховання

Єпископи Собору незадоволені сучасною освітою, яку вважають секуляризованою. На їхню думку, освіта повинна включати не тільки інтелектуальний розвиток, але комплексне формування особистості, в тому числі — психологічне і духовне.

"Своїм повчальним словом Церква дбайливо закликає народ Божий, і особливо молодь, до усвідомленої і активної участі в житті Церкви, культивуючи в них "старанне бажання" життя у Христі", — йдеться в посланні.

За словами єпископів, церкву несправедливо звинувачують у консерватизмі і в тому, що вона заважає прогресу: "Ототожнення Церкви з консерватизмом, несумісним з прогресом цивілізації, є довільним і зловживаним, оскільки усвідомлення своєї ідентичності християнськими народами несе на собі незабутній друк нескороминущого вкладу Церкви не тільки в їх культурну спадщину, а й в здоровий розвиток світської культури в цілому".

Єпископи додають, що в суспільстві без Церкви і без Бога людина забуває про своє вічне призначення.

Про прогрес та розвиток науки

Православна Церква наголошує, що прогрес і розвиток технологій полегшують життя і приносять чимало користі людству. У той же час існує небезпека знищення природного середовища.

"В силу самої своєї природи наука, на жаль, не володіє необхідними засобами для запобігання і подолання багатьох проблем, які вона ж прямо або побічно створює. Наукове знання не обов’язково стимулює моральну волю людини, яка, не дивлячись на те, що знає про небезпеки, продовжує діяти, як ніби-то вона про них не знала", — йдеться в посланні.

Про штучне запліднення та евтаназію

Отці Собору підкреслюють цінність людського життя з моменту зачаття до смерті: "Безконтрольне застосування біотехнологій в зародженні, продовженні і закінчення життя ставить під загрозу справжню його повноту. Людина активно експериментує зі своєю природою вкрай небезпечним чином. Існує небезпека її перетворення в біологічний механізм, в якусь безособову соціальну одиницю, апарат з контрольованим мисленням".

Єпископи підкреслюють, що право на народження — це перше право серед всіх людських прав: "Жодному науковому відкриттю не дозволено ображати гідність людини і її божественне призначення". Єпископи додають, що людина — перш за все, Боже творіння, яке створено за образом і подобою Божою, а не об’єкт науки.

Про екологічну кризу

Всеправославний Собор підкреслює, що причини екологічних проблем викликані людськими пристрастями, такими як користолюбство, жадібність, егоїзм, хижацтво. "Одним з наслідків кризи стала зміна клімату, яка в значній мірі загрожує природному середовищу — нашому спільному дому", — пишуть Отці.

Церква просить покаятися за гріх експлуатації природних ресурсів планети і радикально змінити світогляд і поведінку. Єпископи підкреслюють відповідальність людей за збереження для майбутніх поколінь придатного для життя навколишнього середовища.

Про загрозу глобалізації

Отці Собору відзначають, що глобалізація являє загрозу, тому що викликає серйозні економічні потрясіння в світовому масштабі. За їх словами, нав’язування глобалізації призвело до виникнення нових форм експлуатації та соціальної несправедливості, і постійно збільшує розрив між багатими і бідними. Глобалізацію виправдовують економічними вигодами, але Церква нагадує, що економічний розвиток не може відбуватися на шкоду духовному.

"Церква протистоїть провокаційній загрозі для сучасної людини і культурних традицій народів, яку таїть в собі глобалізація і принцип "автономії економіки", тобто її відділення від життєвих потреб людини і перетворення в самоціль. Церква ж пропонує життєздатну економіку, засновану на принципах Євангелія", — пишуть єпископи.

Про відносини Церкви і держави

Учасники Всеправославного Собору вважають, що сьогодні помісні Православні Церкви повинні побудувати нову форму конструктивної солідарності зі світськими державами в рамках нових міжнародних відносин, за біблійним принципом: "Віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові".

"Ця солідарність повинна зберегти самобутність Церкви і держави, забезпечити їх щиру співпрацю на благо захисту унікальної гідності і, отже, прав людини, гарантуючи соціальну справедливість", — йдеться в посланні.

Про права людини

Єпископи пишуть, що тема прав людини сьогодні займає центральне місце в політиці як відповідь на соціальні та політичні кризи і перевороти. Православна Церква пропонує звернутися до її традицій як до джерела живих істин для людини.

"Ніхто ніколи не вважав і не дбав про людину так, як Богочоловік Христос і Його Церква. Основоположним правом людини є захист принципу релігійної свободи в усіх її проявах, таких як свобода совісті, віри, відправлення культу, будь то в особистому або громадському порядку. Також входить і право кожного віруючого вільно практикувати, без втручання з боку держави, виконання своїх релігійних обов’язків, наприклад, публічне викладання релігії", — пишуть єпископи.

Про фундаменталізм

Православна Церква засуджує фундаменталізм в релігіях: "Зараз ми переживаємо поширення хворобливого явища насильства в ім’я Божого. Спалахи фундаменталізму в надрах релігій ризикують привести до панування думки, що він становить сутність релігійного феномену. Істина, однак, полягає в тому, що фундаменталізм є проявом хворобливої релігійності.

Справжній християнин, наслідуючи приклад Розп’ятого Господа, не вимагає жертви, але приносить себе в жертву, і з цієї причини є найсуворішим суддею релігійного фундаменталізму будь-якого походження", — йдеться в посланні.

Про військові конфлікти та про Україну

Отці Собору підкреслюють, що сьогодні в світі є велика гуманітарна криза, експансія насильства, військові конфлікти, вбивства представників релігійних громад, торгівля людьми: "Вона (Православна Церква, — Ред.) беззастережно засуджує викрадення людей, тортури і жахливі страти. Вона засуджує руйнування храмів, релігійних символів і пам’ятників культури".

Згадується в Посланні також і про Україну: "Війна і кровопролиття повинні закінчитися, щоб запанувала справедливість, повернувся мир і стало можливим повернення вигнаних до рідних домівок. Ми молимося про мир і справедливість країнах Африки, що проходять через важкі випробування, а також в стражденній Україні".

Про біженців та мігрантів

Церква закликає допомогти всім, хто потребує, в тому числі — мігрантам і біженцям.

"Православна Церква незмінно ставилася і продовжує ставитися до вигнанців, до всіх, хто перебуває в небезпеці і потребі, грунтуючись на словах Господа: "Бо я голодував, і ви дали Мені їжу; прагнув і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене; був нагий, і ви одягнули Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене "(Мф. 25, 35-36) і "істинно кажу вам: так як ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили "(Мт. 25, 40). — нагадують єпископи слова Ісуса. Вони просять світську владу усунути причини кризи біженців: "Ми закликаємо політичну владу, православних віруючих та інших політиків різних країн, в яких знайшли і продовжують знаходити притулок біженці, надати їм будь-яку можливу допомогу, навіть з останніх засобів".

-11
+6
РЕКЛАМА
Вхiд