Порошенкові готують великі проблеми: чотири пункти оборони президента

ONLINE.UA
  |  Політика   |   Читать на русском
Порошенкові готують великі проблеми: чотири пункти оборони президента
Фото: 112
Хоча Україна є парламентсько-президентською республікою, роль глави держави в ній традиційно висока, з володарем президентських регалій рахуються провідні політичні гравці. Петро Порошенко (в партії якого вже заявили про намір глави держави піти на другий термін) перебуває в своєму кріслі менше половини президентської каденції, але наражається на гостру критику з різних сторін. Якою буде його лінія оборони в умовах політичної кризи, яка загрожує Порошенку вже восени?

Для розуміння гостроти проблеми необхідно згадати головне: Порошенко стикається з безпрецедентними для українського президента викликами. Його попередники управляли мирною Україною, йому дісталася країна, що стала жертвою російської агресії. Перемогою в першому турі в травні 2014-го Петру Олексійовичу докоряють часто, але іншого реального претендента на президентство навесні найдраматичнішого в новітній історії країни року просто не було.

Сьогоднішній рейтинг популярності Порошенка далекий від показників дворічної давності. В цьому є об’єктивна і суб’єктивна складові. З одного боку, одностайний "одобрямс" дій глави держави в нашій ситуації навряд чи можливий, з іншого — перетворення далеко не завжди сприймаються адекватно. Мільйони українців перебувають у найскладнішій для себе ситуації, часом у шоковому стані. Але є і ще одна особливість: висока популярність протягом каденції не означає реального політичного успіху. Нагадаю, що соціологи показували непорушність політичних позицій Віктора Януковича до січня 2014-го, а Леоніду Кучмі на початку 1999 року передрікали поразку в спробі зберегти за собою президентське крісло на другий термін.

Врегулювання конфлікту на Донбасі — процес, в якому складно розраховувати на підвищення популярності. З одного боку, українці втомилися від неоголошеної, але від того не менш виснажливої ​​війни, з іншого — ідеї відмовитися від окупованих Донбасу і Криму навряд чи прийнятні для тверезомислячого політика. Критиків Мінського процесу так багато, що за їх часто справедливими висловлюваннями і оцінками забувається головне: в яких військово-політичних умовах підписувалися домовленості в столиці Білорусі в вересні 2014-го і лютому 2015-го, якою стала після підписання документів динаміка втрат серед українських військових і мирного населення, так і, власне кажучи, в яких умовах Україна зустріла російську агресію. Сумніваюся, що у Порошенка є можливість відмовитися від Мінських домовленостей з тієї простої причини, що вони вже стали частиною великої політичної гри, де Україна грає аж ніяк не першим номером.

Фактор особистого багатства для Порошенка на посаді президента став проблемою, оскільки економічна криза призвела до серйозного погіршення рівня життя його співгромадян. У прямому сенсі слова стан справ в економіці — не предмет щоденних турбот глави держави, але йому доводиться нести політичну відповідальність за нездійснені перетворення. Деолігархізація і підтримка малого і середнього бізнесу — необхідні на сьогодні кроки.

Тема з офшорами, які належать Петру Порошенку, цього року прозвучала невипадково. Навряд чи ініціатори її розкручування розраховували звалити главу держави одним ударом, але змусити його нервувати і помилятися — швидше за все, так. Схоже, це тільки репетиція запланованої на осінь політичної кризи, з якої наполегливо пропонуватимуться два послідовних виходи — дострокові парламентські і президентські вибори. Ось тільки без зміни виборчого законодавства переобрання Верховної Ради не матиме сенсу, а перелік претендентів на роль президента не вражає наявністю ефективних політиків.

Одна з головних проблем Порошенка — коротка лава запасних. Чинник особистої довіри для нього грає часто надмірно високу роль, в результаті Генеральна прокуратура два роки не демонструвала помітних успіхів, а партія президентського імені мало нагадує локомотив здійснення перетворень. Навчитися делегувати повноваження президенту необхідно найближчим часом, оскільки сьогодні ніхто не може гарантувати швидкого завершення широкомасштабної політичної кризи. Обійтися нинішнім кадровим резервом для вирішення поставлених перед Україною проблем навряд чи вдасться.

На сьогодні чотири вузлових пункти "лінії Порошенка" — судова реформа, якісні зміни в роботі Генеральної прокуратури, посилення і підвищення боєздатності Збройних Сил, ефективна робота спеціальних служб. В умовах Brexit-а, що відбувся, складно розраховувати, що Угода про асоціацію і багатостраждальний безвізовий режим з ЄС стануть локомотивами рейтингового зростання. Для збереження позицій цього може бути достатньо, але для боротьби за другу президентську каденцію може не вистачити. Петру Порошенку необхідні переконливі перемоги і реальні перетворення всередині країни, яка вже третій рік живе в системі координат #зрада — #перемога.

Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
-9
+24
РЕКЛАМА
Статті
Вхiд