Після того, як Росія анексувала Крим в 2014 році, баланс військово-морських сил в Чорному морі змінився. Україна була практично витіснена, а Москва, використовуючи позиції на Кримському півострові, почала нарощувати сили свого флоту. Водночас стратегічне значення цих вод в очах НАТО піднялося, в той час як
прагне посилити свою політику стримування Росії в Європі.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor розповіла про нарощування військових сил НАТО в Чорному морі, переваги, які має там Росія, і те, як Москва використовуватиме окупований Крим в боротьбі з Альянсом. Звіт приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA.
Щоб протистояти російській присутності, Туреччина і Румунія виступатимуть за зміцнення спільних військово-морських сил НАТО в Чорному морі на саміті Альянсу в Варшаві 8-9 липня. Їх пропозиція буде обговорюватися на саміті, як і можливість підвищеної присутності НАТО в Польщі та країнах Балтії, а також інші заходи, спрямовані на розширення присутності НАТО в регіоні.
Але поки НАТО роздумує над посиленням своїх сил в Чорному морі, воно повинно боротися з обмеженнями, встановленими Конвенцією Монтре (про статус проток Босфор і Дарданелли, над якими встановлено суверенітет Туреччини). Пакт накладає обмеження на країни, які не омиваються Чорним морем, обмежуючи тоннаж військових кораблів, а також сукупний тоннаж, кількість судів і тривалість перебування для будь-якої однієї країни. Багатонаціональні сили, зокрема, НАТО, однак, можуть обійти ці обмеження, побудувавши свій флот з кораблів з кількох країн і застосовуючи ротацію. НАТО могло б також спиратися на держави-члени Румунію і Туреччину, які значною мірою звільнені від обмежень конвенції, для збільшення флоту в Чорному морі.
Втім, швидше за все, не всі члени НАТО підтримають нарощування сил в Чорному морі. У той час, як Румунія може бути найактивнішим прихильником розширення сил НАТО в стратегічних водах, небажання викликати ворожість з боку Росії можуть стримувати Туреччину і Болгарію від надання підтримки.
У Болгарії - тривала і складна історія відносин з Росією, і в різний час вона виявлялася або в союзі, або в числі противників Москви. Наразі ідея про дії, які можуть викликати роздратування у Москви, непопулярна серед болгарських виборців. На президентських виборах, намічених на жовтень, нинішній уряд виявлятиме обережність, щоб не здатися агресивним по відношенню до Росії. 16 червня прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов підтвердив, що уряд проти розширення військово-морських сил НАТО в Чорному морі. Зміцнюючи ці настрої, болгарська опозиційна соціалістична партія наполягає на парламентському слуханні, щоб гарантувати, що країна не братиме участь в будь-яких таких силах.
До недавнього часу Туреччина була активним прихильником чорноморської ініціативи. Але в останні кілька тижнів
Анкара докладає зусиль для нормалізації відносин з Москвою
, які зіпсувалися після того, як Туреччина в листопаді 2015 року збила російський військовий літак на кордоні з Сирією. У період після інциденту і російської анексії Криму було зрозуміло, що Туреччина буде домагатися більшої присутності НАТО як всередині, так і поблизу її кордонів, як страховки від російської військової відплати. Тепер, втім, коли президент Туреччини Реджеп Ердоган "вибачився" за збитий літак, Туреччина намагається розтопити її заморожені відносини з Росією. Тому Анкара, швидше за все, діятиме обережно щодо розгортання сил НАТО в Чорному морі.
Розподіл військово-морських сил країн НАТО і Росії в Чорному морі
З точки зору лише кількості судів, у Росії немає переваги в Чорному морі. Але оцінка сил на морі не залежить лише від гри чисел, і у Росії є багато інших військових переваг, які допомагають компенсувати менший розмір її флоту. Наприклад, у неї значна перевага в військово-морській авіації та загальних авіаційних силах, які вона могла спрямувати з місією в Чорне море. Вона також має батареєю протикорабельних крилатих ракет великого радіусу дії, які можуть досягти практично будь-якої точки Чорного моря. Росія використовувала свої позиції на Кримському півострові, щоб створити ці переваги, і вона перебуває в процесі суттєвої модернізації надводних і підводних сил свого ЧФ.
Росії доведеться боротися з підвищеним інтересом НАТО і частішими вилазками в Чорне море. По суті, Москва більше не може покладатися на конвенцію Монтре і власні військово-морські сили, щоб домінувати в регіоні, беручи до уваги зростаючу військово-морську силу Туреччини і здатність НАТО працювати навколо обмежень, встановлених конвенцією. Проте позиція Росії в Криму дає їй значні переваги, і Москва може використовувати розбіжності всередині НАТО, щоб їх посилити. Надалі ситуація в Чорному морі, безумовно, буде нагріватися.
Прогноз Stratfor
Зростаюча важливість Чорного моря призведе до все більшого нарощування там військово-морських сил. НАТО намагатиметься посилити свій вплив, в той час як Росія постарається використовувати розбіжності в НАТО, щоб дестабілізувати єдність Альянса щодо його місії в критично важливому регіоні.
