Історична подія: Захід ясно дав зрозуміти, що готовий воювати з Путіним

Історична подія: Захід ясно дав зрозуміти, що готовий воювати з Путіним


  |  Світ   |   Читать на русском
Фото: nato.int
Лідери НАТО на Варшавському саміті 8-9 липня нарешті продемонстрували, що вони розуміють небезпеку ревізіоністської політики Кремля, і схвалили важливі заходи щодо протистояння йому. На відміну від саміту в Уельсі 2014 року, на якому було відзначено, що ІДІЛ є "екзистенціальною загрозою (загрозою існуванню) для НАТО", але не було зроблено ніяких аналогічних заяв з приводу мародерської ядерної наддержави, яка загрожує Європі, заяви Варшавського саміту зосереджені головним чином на поведінці Москви.

У своїй статті для Atlantic Council, переклад якої зробив ONLINE.UA, посол США в Україні в 2003-2006 роках Джон Хербст розповів про те, чому Варшавський саміт варто вважати історичним, з якої причини він важливий для України, і як Захід чітко дав зрозуміти, що готовий воювати з путінською Росією в разі її нової агресії.

Першим кроком до управління проблемою є її ясна оцінка. У заяві Варшавського саміту зазначається, що "провокаційні дії Росії, включаючи її демонстративну готовність досягти політичних цілей шляхом погроз і застосування сили, є джерелом нестабільності в регіоні, фундаментальним викликом Альянсу, завдають шкоди євроатлантичній безпеці, а також ставлять під загрозу довгострокову мету повністю вільної і мирної Європи". Дії Москви стали нагадуванням про те, що "найбільша відповідальність Альянсу полягає в тому, щоб захищати і боронити свою територію, про що йдеться в статті 5 Вашингтонського договору".

Це саме та ясність, якої не вистачало в Уельсі. Ключовим словом там було "запевнення". НАТО потрібно було "запевнити" своїх нових членів, що вони в безпеці, як ніби проблемою країн Балтії була тривога, а не загроза з боку ревізіоністської держави, яка почала війну (проти України, — ред.), щоб змінити межі двох європейських країн.

Зараз же НАТО говорить про стримування цієї загрози і робить кроки, щоб зробити це. У Варшаві Альянс схвалив відправку чотирьох батальйонів в Польщу і трьох — в країни Балтії, а також ще чотирьох до Болгарії і Румунії. Солдат нададуть Сполучені Штати, Великобританія, Канада і Німеччина. У розпорядженні батальйонів буде важка зброя. З технічної точки зору, ці структури не будуть "постійними", але ротації будуть безперервними, і присутність цих сил НАТО в регіоні постійною.

Деякі скептики стверджують, що ці батальйони не зможуть зупинити вторгнення військових підрозділів, які зараз розташовані на північно-західних кордонах Росії. Це той же аргумент, який більш раннє покоління скептиків наводило щодо розгортання понад 200 тисяч американських солдатів в Німеччині, — говорилося, що це не зупинило б радянського наступу через Фульдський коридор. Але логіка балтійських військових "впроваджень" сьогодні така ж, як і під час холодної війни. Розміщення сил США та інших країн НАТО на сході говорить Кремлю, що він не може діяти агресивно, не вбивши цих солдатів НАТО і не ризикнувши почати війну з Альянсом. Розгортання військових сил показує Москві, що Стаття 5 застосовна до цих країн.

На саміті Альянс схвалив збільшення втричі розміру сил швидкого реагування НАТО (до 40 тисяч), а також збільшення розміру Оперативної групи підвищеної готовності — до 13 тисяч. Останні можуть бути відправлені на місце конфлікту протягом двох або трьох днів — це швидка можливість реагування, яка може виявитися корисною на перших етапах гібридної війни.

Рішення щодо розгортання на сході і по групі підвищеної готовності значно зміцнять позиції НАТО, але деякі в Альянсі, особливо серед його нових членів, хотіли б присутності бригад (кожна налічує близько 5000 солдатів), а не батальйонів (приблизно 1000 військовослужбовців) в кожній з країн Балтії. Крім того, окремі країни НАТО турбуються щодо зенітних ракет і військово-повітряних сил, які Кремль розмістив в Калінінграді, на захід від Прибалтики, і які могли б серйозно обмежити доступ підкріпленню НАТО в країни Балтії в разі конфлікту з Росією. Це серйозні побоювання, які НАТО розглядатиме більш ретельно після втілення рішень, прийнятих у Варшаві.

Альянс взявся також за дві інші важливі проблеми стримування. Перша стосується гібридної війни. У НАТО тепер є стратегія і дієві плани її реалізації в боротьбі з гібридною війною. Варшава також визначила кіберпростір як "область діяльності, де НАТО має себе захищати". Тепер Альянс повинен приступити до виконання завдання визначення кіберзагроз та вжиття заходів для боротьби з ними. Альянс отримав невелике нагадування про проблему, коли російські хакери "знесли" домашні сторінки сайту НАТО незадовго до саміту.

НАТО робить кроки для усунення багатьох значних вразливих місць, зокрема в рішенні про розміщення батальйонів в країнах Балтії, Польщі, Болгарії та Румунії. Треба визнати, однак, що жорсткі заходи, що вживаються НАТО на землі, не будуть впливати на Чорному морі; не всі члени союзу однаково бачать там небезпеку від Москви. Для того щоб знизити загрозу кремлівської мілітаризації Криму, НАТО потрібна більш сильна військово-морськп присутність у Чорному морі.

Проте вжиті на Варшавському саміті кроки повинні різко знизити ймовірність дій Москви в країнах Балтії, які могли б привести до необхідності задіяти Статтю 5 (що визначає напад на будь-якого члена НАТО як напад на весь Альянс, — ред.). Насправді, ці кроки можуть пояснити енергійні спроби Кремля домогтися примирення в останні кілька тижнів: визнання президента Росії Володимира Путіна того, що Сполучені Штати є єдиною наддержавою; багато заяв Кремля про те, що у Москви немає агресивних намірів, спрямованих проти будь-якого члена НАТО; спостереження багатьох західних експертів, що їх колеги в Росії більш відкриті до діалогу в останні місяці, ніж протягом двох років після анексії Москвою Криму.

Варшавський саміт також розглянув проблему безпеки в "сірій зоні", особливо в Грузії і Україні, але тут є набагато менше ясності і цілеспрямованості. У заявах на Варшавському саміті НАТО продовжило стверджувати, що двері для нових членів відкриті, в тому числі для Грузії. Але не секрет, що високопоставлені західні чиновники попередили Тбілісі і Київ напередодні саміту, щоб ті не наполягали на плані дій з підготовки до членства.

Проте у Грузії та України є дві причини черпати мужність з результатів саміту. Перед тим, як запропонувати велику допомогу цим країнам в боротьбі проти агресії Кремля, НАТО спочатку має визнати небезпеку і вжити заходів для захисту своїх членів. Тепер це сталося, і за це саміт у Варшаві можна вважати історичним. Друга причина полягає в тому, що в той час як підтримки НАТО цим двом країнам, як і раніше, недостатньо, вона все ж зростає. Навчальні програми для обох країн, які розроблені, щоб зробити їх військових повністю сумісними зі стандартами НАТО, стають все більш багатогранними; в той час, як Сполучені Штати не посилають летальну зброю в Україну, вони відправляють більш складне обладнання, таке як зенітні батареї для ракет.

Тож не дивно, що звіти про Варшаву були зосереджені на різних підходах до Росії в рамках Альянсу: наприклад, ця заява міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтер Штайнмайєра про "брязкання зброєю" з боку НАТО, або участь прем’єр-міністра Італії Маттео Ренці в економічному форумі Путіна в Санкт-Петербурзі. Ці пункти істотні, але реальна новина полягає в тому, що і Німеччина, і Італія, а також інші члени НАТО, погодилися з рішеннями, які націлені на запобігання ревізіоністським мріям Путіна.

Новини інших ЗМІ

Загрузка...