Як Україні перемогти Росію: інформаційна війна в новому Світі без фактів

Як Україні перемогти Росію: інформаційна війна в новому Світі без фактів


  |  Світ   |   Читать на русском
Фото: dawn.com
Яким засобам масової інформації ви довіряєте? Від референдуму у Великій Британії і президентських перегонів у США до інформаційної війни Росії в Україні стає все більш очевидним, що ми зараз живемо в "світі без фактів", де панують емоції, а істина — в очах того, хто дивиться.

Пітер Дікінсон, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today і редактор з особливих доручень у The Odessa Review в своїй статті для Atlantic Council, переклад якої зробив ONLINE.UA, дав Україні пораду, як їй будувати свою стратегію боротьби в інформаційній війні, щоб перемогти в ній.


Ця тенденція в першу чергу стала очевидною за часів війни в Іраку в 2003 році. ЗМІ були безпосередньо пов’язані з деякими дезінформуючими заявами перед американським вторгненням, в результаті чого багато хто з найбільш шанованих видань втратив суспільну довіру. Тим часом, теорії змов, яким сприяв інтернет, зруйнували принцип непорушності фактів. Сьогодні контркультурні сайти конкурують з існуючими брендами, в той час як багато провідних програм про поточні події на телебаченні — це, в буквальному сенсі, комедійні шоу.

Соціальні медіа також допомогли сформувати це середовище без фактів, створюючи індивідуальні новинні потоки, які в цілому зміцнюють існуючі забобони і стереотипи, відрізаючи людей від альтернативних точок зору.

Докази цієї нової дійсності, реальності без фактів видно по всій земній кулі. Кампанія за Brexit в недавньому референдумі в Великобританії зазначила новий занепад в цьому процесі. Основні аргументи, висунуті кампанією за те, щоб покинути ЄС, такі як 350 мільйонів фунтів стерлінгів економії на тиждень і обіцянка, що Brexit призведе до різкого зниження рівня імміграції, були майже всі цілковитою брехнею, але ніхто не був надмірно стурбований цим. Більш того, активіст руху на захист Brexit Майкл Гоув міг би говорити за весь "світ без фактів", коли він заявив: "Люди в цій країні ситі по горло фахівцями". Іншими словами, факти втратили свою переконливість.

Подібна суспільна байдужість до традиційних уявлень про правдивість очевидна в американській президентській гонці, де Дональда Трампа регулярно критикують за брехню і суперечливі заяви, які не мають ніякого помітного впливу на його рейтинги.

Від цього нового явища особливо сильно постраждала Україна. Квітневий референдум цього року в Голландії щодо Угоди про асоціацію України з ЄС демонстрував ознаки безтурботної байдужості до фактів на користь емоційних закликів. Наприклад, Угода про асоціацію була подана як спритний план, що веде до членства України в ЄС, і ніяка кількість раціональних спростувань не могли переконати виборців, що це не так. Вони були емоційно проти розширення ЄС, і тому щасливо проголосували проти угоди Україна-ЄС, незважаючи на те, що в самому документі немає навіть натяку на майбутнє членство в Євросоюзі.

Російська інформаційна війна проти України віртуозно експлуатує хронічний дефіцит довіри до міжнародних ЗМІ і глобальну втрату віри в факти. Як відзначають багато аналітиків, тактика інформаційної війни Кремля не обов’язково спрямована на те, щоб переконати аудиторію в позиції Москви; основна мета полягає у використанні переважаючого настрою цинізму, посіявши сумніви і плутанину. Ця стратегія виявилася успішною настільки, що багато великих міжнародних ЗМІ продовжують посилатися на кримський "референдум", хоча Путін вже сам визнав, що російські військові були відправлені до Криму за кілька тижнів до того, як відбулося голосування. Це факт, але він не має особливого інтересу для тих, хто вважає за краще бачити дії Росії через емоційно привабливу призму величезної геополітичної змови, якою керує США.

Перемога в інформаційній війні в світі без фактів — завдання не з легких. Велика частина зусиль України на сьогоднішній день була направлена ​​на викриття російської брехні і фабрикації Кремля. На міжнародні суперечки ці зусилля мали лише невеликий вплив. Лінія фронту просунулася зовсім трохи з початку гібридної війни Путіна навесні 2014 року, незважаючи на гори доказів, які свідчать про систематичну нечесність Росії. Факти на стороні України, але, мабуть, ці факти не настільки емоційно привабливі, як версії Кремля.

Можливо, Україні варто приділяти більше уваги емоційній взаємодії, а не покладатися на прості факти. Тобто, якщо ви не можете перемогти їх, приєднуйтеся до них. Це не означає, що потрібно вдаватися до навмисної дезінформації або боротьби з пропагандою за допомогою пропаганди. Це означає, що потрібно взаємодіяти з міжнародною аудиторією стратегічним чином, який буде виробляти бажану реакцію. Історія сучасної України фундаментально приваблива: це розповідь про країну, яка намагається зробити історичний перехід від авторитаризму до демократії, про народ, який чудесним чином воскрес з попелу після гірших злочинів Гітлера і Сталіна проти людяності. Україна сьогодні — це місце, де європейські цінності мають важливе і справжнє значення, в той час як сам Євросоюз зіткнувся з кризою ідентичності. Це не просто сюжетні ходи, які використовуються в геополітичній грі — це ті способи, які дозволять зрозуміти Україну багатьом мільйонам пересичених циніків, яких неможливо зачепити голими фактами.

Інформаційна революція не повинна була бути такою. Не так давно був момент, коли багато хто вважав, що зростаюче значення інтернету звільнить нас, надавши миттєвий доступ до об’єктивної інформації. Цей безперешкодний потік точної інформації звільнить суспільство від небезпечної залежності від офіційних заяв. Пропаганда і дезінформація залишаться в минулому. Диктатори впадуть. Але виявляється, що в світі без фактів бути на правильній стороні історії вже недостатньо.

Новини інших ЗМІ

Загрузка...