Про те, які коріння
літичної кризи в Вірменії, чому російська модель управління небезпечна для майбутнього країни, і що повинні зробити влада і суспільство для переходу на шлях модернізації, в інтерв'ю ONLINE.UA розповів експерт вірменського Центру політичних і міжнародних досліджень Рубен Меграбян.
- За
хоплення будівлі поліції і політична криза, очевидно, вже закінчилися. У чому причина такого загострення ситуації в Вірменії?
- Тільки частково згоден з тим, що все закінчилося. Історія із захопленням поліцейського полку і пряма загроза масового кровопролиття - ця частина історії справді в минулому. Але говорити про те, що політична криза в Вірменії минула, і такі події не будуть повторюватися, я не можу. Ми зараз спостерігаємо тотальну політичну кризу, фактичний колапс всіх інститутів державної системи управління. Ми бачимо кризу довіри між суспільством і владою. В інституційно-політичному плані Вірменія - просто пустеля. Більш того, влада за останні роки цілеспрямовано знищувала всі легальні механізми впливу громади на прийняття політичних рішень. І отримали нелегальні. Влада пожинає те, що інтенсивно сіяла останні роки. Причини тут глибинні, і вони не ліквідовані.
- Яким чином можна гармонізувати політичне життя в країні?
- Я бачу два шляхи. Перший - дуже небажаний, коли, розчаровані в легальних методах боротьби, люди віддадуть перевагу насильницьким діям. Це призведе до ліванізації або палестінізації життя в Вірменії. Цей шлях рівнозначний краху державності. Другий шлях: активізація суспільства буде направлена в легальне політичне русло. Тотальне невдоволення перейде в конструктив, народиться щось нове. У Вірменії помер «постсовок» і не залишив нічого після себе. У Вірменії перестала функціонувати російська модель управління. Тепер все треба зачищати і будувати сучасну країну. А сучасна країна може бути тільки вільною, демократичною, ліберальною і правовою. І мова йде про всі сфери життєдіяльності суспільства і держави.
Рубен Меграбян. Фото: Facebook
- Хто це може зробити?
- Є два суб'єкти, які можуть запустити рятівний для країни процес: громадянське суспільство і формальна влада. Однак влада і суспільство перебувають у стані конфлікту. Тому необхідно формувати розумний і нормальний політичний порядок денний, щоб його реалізовувати крок за кроком. Без поспіху, але і без зволікання.
- Політичні кризи часто вирішуються виборами. Вірменія і її влада до цього готові?
- Тут проблема. У суспільстві не вистачає структурованої політичної сили, яка надасть всій вируючій громадській активності політичного сенсу. Невдоволення - це ще не політичний сенс. Усе дістало, так далі жити не можна. Треба робити щось нове, і не на основі російських стандартів, а на основі сучасних стандартів. Однак політичне поле Вірменії функціонує як річ в собі, не має нічого спільного з реальними запитами суспільства та його станом, навіть розуміння відсутнє.
-
Відсутність альтернативи - це органічний розвиток, чи влада постаралася спростити собі управління?
- Влада постаралася. Влада просто користується кремлівськими політичними технологіями, плодила і плодить фейкові політичні сили, які зав'язані на конкретних олігархів. Це все робилося в рамках політики боротьби з «кольоровими революціями». Таким чином, було загиджено весь політичний простір. Політику вбили.
- У Вірменії складна геополітична ситуація. Як вирішити політичну кризу при зовнішніх викликах?
- Ситуація дуже складна. З чотирьох сусідів з двома ми не маємо відносин (Азербайджан і Туреччина, - ONLINE.UA). На кордоні з ними у нас або колючий дріт, або бойові позиції. Але у Вірменії є два інших сусіда, з якими у нас немає серйозних проблем (Іран і Грузія - ONLINE.UA). Відносини з ними повинні компенсувати відсутність відносин з першими двома. Тому нам протипоказана політика, яка обмежує налагодження зв'язків з Іраном і Грузією. Але що ми маємо? Ми маємо нав'язаний вірменському народу Євразійський економічний союз, що перешкоджає тісному зближенню з Грузією, Євросоюзом і США.
Друге: передачею енергетики і залізниці російським монополіям Вірменії були нав'язані колоніальні угоди. Як наслідок, російські монополії блокують налагодження відносин з Іраном, забезпечення енергетичної незалежності Вірменії, використання її транзитного потенціалу (згідно з договорами, «Газпром» має право блокувати зовнішні джерела надходження газу і контролює обмін електроенергією, «Роснефть» може блокувати зовнішні джерела завезення нафтопродуктів до Вірменії, що разом означає контроль над енергетичною політикою країни і монопольне становище тут російських держкомпаній, - ONLINE.UA). Всі ці євразійські пута разом з «Газпромом» і «Роснефтью» повинні бути скинуті. Вони знищують країну.
Вірменський народ завжди, в кінцевому підсумку, сподівається на самого себе. Однак треба робити стратегічну переоцінку всієї зовнішньої політики. Потрібно переосмислювати своїх союзників і ранжувати супротивників. На моє переконання, Вірменія якомога раніше повинна скинути з себе системні «російські пута», які блокують її розвиток і спілкування з рештою світу. Інакше ми просто втратимо країну.
