Бізнесмен Максим Фрейдзон, що живе в Ізраїлі, розповів про те, як в 90-ті роки в Санкт-Петербурзі в Росії створювався союз криміналітету і влади, до якого входив і тодішній чиновник мерії Володимир Путін, що в даний час займає пост президента Російської Федерації, а також про низку вбивств, пов'язаних з діяльністю злочинного угруповання.
Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на інтерв'ю Фрейдзона "Радіо Свобода".
За словами бізнесмена, Володимир Путін був пов'язаний з мафією в Санкт-Петербурзі за часів мерства Анатолія Собчака, але ще більший вплив і успіх злочинне угруповання отримало при призначенні Путіна главою ФСБ, а також трохи раніше, в 1997 році, коли Путін зміцнився в Адміністрації президента .
«Я думаю, він погодив і отримав для "колективу"карт-бланш на захоплення пітерського порту і перепродаж його в Москву (без підтримки пітерського колективу москвичі ніколи б в порт не зайшли)», - розповів Фрейдзон.
«У 97-му ціною чималої крові ОБІП став керуючою компанією порту. А з моменту, коли Путін очолив ФСБ, просто радість прийшла в кишлак. Трабер і Ко зовсім страх перед законом втратили. У період захоплення, розпродажі і освоєння порту були вбиті капітан ВАТ "Морський порт Санкт-Петербурга" Михайло Синельников, його помічник з безпеки Сергій Боєв, начальник ВАТ "Північно-Західне пароплавство" Євген Хохлов, головний кадровик "Північно-Західного пароплавства" Микола Євстаф'єв , співвласник ЗАТ "Північно-Західний митний термінал" Микола Шатило, генеральний директор цього ЗАТ Вітольд Кайданович. Загинули співвласники ЗАТ "Концерн" Орімі "Дмитро Варварин і Сергій Кріжан, що конкурували за ВАТ "Петролеспорт", і інші менш відомі люди», - згадує Фрейдзон.
За його словами, найгучнішим було вбивство віце-губернатора Санкт-Петербурга Михайла Маневича, якого розстріляли з автомата прямо на Невському проспекті в 1997 році.
«Маневич був проти того, щоб порт остаточно вийшов з-під міського контролю. Я думаю, що це і було основною причиною рішення вбити Маневича. Після цього вже ніяких спроб міської влади контролювати те, що відбувається в порту не було, само собою. Трохи пізніше Дюков, Міллер і Трабер перекочували з ОБІПа в керівництво порту. Дюков став гендиректором порту, Міллер - заступником з інвестицій, Трабер - членом ради директорів порту. Порт успішно продали москвичам», - згадує Фрейдзон.
«Я думаю, що Володимир Володимирович (Путін - Ред.) це курирував і як пайовик, і як керівник ФСБ, тому що пітерський порт - це стратегічний об'єкт державного значення», - продовжує Фрейдзон.
«Якщо говорити про реальний зв'язок Володимира Володимировича вже в статусі керівника Федеральної служби безпеки зі злочинним світом, то він, на мій погляд такий: його найближчий довірений помічник Міллер (Олексій Міллер, нині глава« Газпрому - Ред.») під його безпосереднім патронажем працював в порту, і вся діяльність в порту, включаючи її кримінальний аспект, Міллеру була дуже добре відома як безпосередньому учаснику», - розповідає Фрейдзон.
«Плануванням та реалізацією оргзаходів, які потрібно було втілити в життя для того, щоб порт захопити, грамотно оформити і продати, займалися Саша Дюков і Льоша Міллер, вони ж як "уповноважені представники" проводили переговори, а якщо не вдавалося домовитися, з'являвся Трабер зі товариші, і питання вирішувалося кардинально», - розповів Фрейдзон.
При цьому, за його словами спочатку Путін особливо не рвався в політику.
«Не рвався спочатку. Однак статуя Петра Першого в кабінеті тихо плекала. До речі, було ж прекрасне інтерв'ю з Путіним після виборів. Коли з'ясувалося, що Путін виграв, він сказав: "У кошмарному сні такого уявити собі не міг". Я це інтерв'ю дивився, і якраз Діма Скигін подзвонив, сказав: ми мали рацію. Я думаю, що Володимиру Володимировичу було некомфортно, спочатку вже точно. Тут потрібно бути специфічною людиною. Він гроші любить, публічністю ніколи не відрізнявся. Але влада змінює людей», - вважає Фрейдзон.
Як повідомляв ONLINE.UA, журналіст Віталій Портников вважає, що історія з "українськими диверсантами" в окупованому Криму не є підготовкою до війни - це просто чергове загострення психічної хвороби президента РФ Володимира Путіна, який веде себе, як щур, загнаний в кут.
