Росія може отримати "безстрокові" санкції за незаконну
анексію Криму в 2014 році, оскільки Москва навряд чи коли-небудь передасть захоплену територію назад Україні.
Про це у вівторок, 16 серпня, в ефірі американського каналу CNBC сказав Кріс Уїфер, старший партнер аналітичної фірми Macro Advisory в сфері економіки і політики. ONLINE.UA зробив переклад статті, присвяченої гучній заяві.
"Наша однозначна думка: пов'язані з Кримом санкції триватимуть невизначений термін, оскільки очевидно, що його не збираються повертати (Україна), якщо це питання залежить від Росії", - сказав він.
Разом з тим, на думку Уїфера, Кремль, насправді, хвилює лише одне обмеження, яке завдає шкоди - це обмеження у фінансовому секторі. "З наближенням вересневими парламентськими виборами і, незважаючи на деяку стабілізацію все ще поганої економіки,
демонстрація сил в Криму (мається на увазі загострення з так званими "українськими диверсантами"
, - ред.) і того, що Росія готова відстоювати свої інтереси - це хороша внутрішня політика".
Санкції, які хвилюють Росію
Коли Росія незаконно вторглася до Криму на початку 2014 року, міжнародне співтовариство відреагувало на те, що в ЄС назвали "навмисною дестабілізацією сусідньої суверенної держави" шляхом застосування щодо РФ обмежувальних заходів, які все ще зберігаються.
Санкції включають заморожування активів і обмеження свободи пересування стосовно посадових осіб і підприємців, які, як вважається, були залучені до анексії Криму, а також заборона на імпорт товарів з Криму і на туристичні послуги.
Росію також швидко звинуватили в підтримці подальшого проросійського "повстання" (так автори статті називають війну на Донбасі і вторгнення туди російських військ, - ред.) в східній Україні. Вона відкинула звинувачення, але ЄС і США пізніше в 2014 році вирішили впровадити додаткові економічні санкції, націлені на (і, найголовніше, ізолюючі) російський фінансовий сектор, енергетику, технології і сектор оборони, також обмеживши торгівлю в цих областях.
Саме ці санкції, які були набагато ширшими і руйнівними для російської економіки, ніж ті, які пов'язані виключно з Кримом, значною мірою призвели до різкого зниження російської економіки в 2015 році на тлі подальшого відтоку капіталу.
"Ви повинні розрізняти два блоки санкцій, - зазначив Уїфер. - Якщо мова йде про кримські санкції, то вони нікуди не дінуться, але ми дивимося на (ці окремі) секторальні санкції, які впливають на технологічний сектор, нафту і фінансовий сектор, і з цих трьох ті, які стосуються фінансового сектора, є найбільш важливими".
"Коли вони були впроваджені, була майже повна заборона кредитним організаціям вести справи з Росією. Варто було тільки згадати санкції у фінансовому секторі за участю США, і всі бігли, світ за очі, і, таким чином, вони завдали непропорційно більше шкоди. Тому це єдині санкції, на які (в плані їх скасування, - ред.) націлений Кремль, щонайменше в стосунках з європейцями, де питання щодо санкцій буде вирішуватися в січні, а потім він сподівається, що США підуть (за рішенням ЄС, - ред .)".
Євросоюз пов'язав свої санкції з успішною і повною імплементацією Мінських домовленостей, і вони були продовжені на шість місяців в липні на тлі триваючих перестрілок за участю проросійських бойовиків на сході України. Ці санкції триватимуть лише до січня 2017 року, однак і в Москві є надія, що саме ці, найбільш руйнівні, санкції не будуть продовжені, каже Уіфер.
"Зараз, безумовно, у Росії є надія, що Європа почне робити деякі поступки, особливо щодо санкцій у фінансовому секторі. Вони є найбільш руйнівними, вони стримують відновлення економіки, і це важливий крок, який повинен відбутися, перш ніж ми почнемо говорити про припинення цього спаду в російській економіці і її рух вперед", - підкреслив експерт.
Капіталовкладення
Незважаючи на надії Москви, що ЄС може бути готовий до пом'якшення обмежень, припинення економічних санкцій ґрунтується на успішній реалізації Мінських угод - домовленостей про припинення вогню між Україною і Росією, які були укладені за посередництва Німеччини і Франції.
Однак зараз угоди виглядають більш крихкими, ніж будь-коли, на тлі збільшення напруженості в Криму і на Донбасі, і обидві сторони звинувачують одна одну в нездатності реалізувати свою частину умов домовленостей і провокуванні нового конфлікту.
Стурбовані міжнародні спостерігачі закликають до стриманості, і в понеділок міністр закордонних справ Німеччини зустрівся зі своїм російським колегою, щоб "закликати всіх до деескалації". Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва прийме "вичерпних заходів, щоб переконатися, що будь-які спроби здійснити вторгнення на нашу територію присікаються в зародку", - повідомляє Deutsche Welle.
Але Уїфер також сказав, що у обох сторін є причини для активізації напруженості.
"Москва розчарована Мінським процесом, вона бачить, що він зайшов у глухий кут, вона звинувачує Німеччину і Францію в тому, що вони не чинять достатнього тиску на Порошенка, щоб провести місцеві вибори на сході (мається на увазі окупований Донбас, - ред.)", - сказав він в ефірі CNBC.
"Можна бути цинічним щодо ситуації в Криму і сказати, що, хоча це явно не в інтересах Москви, щоб ситуація переросла в бій, так само, як це і не в інтересах України, але обидві країни зацікавлені в тому, щоб питання знову постало на порядок денний", - додав він.
"Порошенко чекає грошей (пакет фінансової допомоги - ред.) від МВФ, яких поки немає, і він стурбований тим, що ЄС пом'якшує свою позицію щодо Росії. Тобто вона (Україна) стурбована, що її відтіснили убік через Москву, а Москва побоюється, що прогрес відбувається занадто повільно, тому в інтересах обох підняти статус і напругу, але при цьому не перегнути палицю".
