Український блогер Горький Лук
розповів про свою розмову з російським пропагандистом Арменом Гаспаряном в ефірі «Нового Русского радио» і пояснив причини, через які він погодився на цю бесіду.
Про це він сказав у своєму відеоблозі на ONLINE.UA.
«Відповім на питання, яке постійно мені приходить в пошту після
ефіру з російським пропагандистом Арменом Гаспаряном
. Навіщо, мовляв, ти туди взагалі ходив? Зрозуміло, що я ходив туди не для дискусії, ніяк абсолютно», - заявив Горький Лук.
«Чому? По-перше, я послухав цього Гаспаряна до ефіру, по-друге, я послухав його розмову попередню з Яриком Матюшиним (
відомим українським блогером Ярославом Матюшиним
- ONLINE.UA.), Тож, коли він говорив, що я не був готовий до ефіру, це трошки не так. Якраз до ефіру я був готовий. Я просто не готувався спеціально до ефіру Гаспаряна. Навіщо я туди ходив? Власне, для того, щоб написати про це статтю», - розповів Горький Лук.
«Навіщо, наприклад, журналісти ходять на якісь зустрічі, або навіщо бомжі ходять за пляшками? За одним - набрати матеріали для майбутньої роботи. Ось і вся мета, з якою я опинився на цьому радіо, розуміючи абсолютно, що воно досить локальне, віщає на Штати, на Сакраменто, на Портленд. Тобто це особливо не почується. Набагато важливіше те, що про це буде написано», - вважає український блогер.
«Тому я пішов. Можливо, дійсно, я не був готовий до ефіру, тому що не припускав, що його формат зміниться. Оскільки з Матюшиним кремлівський пропагандон говорив в традиційному для цього сорту людей стилі, постійно підвищуючи голос і перебиваючи. Я теж дуже чекав, що мене будуть перебивати, але модератори радіо змінили формат і розвели, як то кажуть, сторони по різні боки бар'єру», - розповів Горький Лук.
«Тобто кожному давали три хвилини - одному на чьос, другому - на відповідь. Зрозуміло, що при такому нововведенні, при таких правилах дорожнього руху лаятися було неможливо. Взагалів-то, те, за чим я прийшов, я отримав. А чи отримав Гаспарян, напевно, краще запитати у нього», - вважає блогер.
«...Треба було просто послухати ще раз, переконатися, що нічого не змінилося, і, взагалі-то, підбити якесь таке резюме під питанням, чи можлива в принципі розмова між російським та українським народами. До тих пір, поки з російської сторони формат такого спілкування буде в стилі «а ви доведіть», - безумовно, ні. Чому? Доводити треба не обвинуваченому, не підозрюваному», - вважає Горький Лук.
«Стався міжнародний злочин, в ролі жертви виявилися ми, і два роки ми намагаємося домогтися справедливості. Десь своїми силами, десь залучаючи допомогу. Зрозуміло, що доводити потрібно не гопнику, доводити потрібно в суді, на суді - присяжним. Що-небудь доводити росіянину - це просто трата часу і сил. Тому я і кажу, що нічого доводити не треба, ви доводите не тим. Довести можна людині, яка в принципі готова зрозуміти свою провину і визнати її», - каже український блогер.
«Але якщо цієї готовності немає, то і говорити нема про що», - резюмував Горький Лук.
Більше читайте в блозі на ONLINE.UA:
Разговор с гопником: как я общался с кремлевским пропагандистом
