Нам навіть не дають шукати тіла: волонтер розповіла про пошук людей, зниклих на Донбасі

ONLINE.UA
  |  Події   |   Читать на русском
Нам навіть не дають шукати тіла: волонтер розповіла про пошук людей, зниклих на Донбасі
Фото: korrespondent.net
Керівник волонтерської організації "Блакитний птах" Анна Мокроусова розповіла, як проходять пошуки людей, зниклих безвісти на Донбасі.

Про це вона сказала в інтерв’ю ONLINE.UA.

Волонтер зокрема розповіла, що змінилося за півроку і чи стало легше шукати зниклих під час війни.

"На жаль, з того часу (з березня 2016 року) мало що змінилося. Йдуть переговори в рамках Мінських угод, але це переговори про обмін заручниками. Тобто про людей, чиї імена відомі. На жаль, їх не багато — підтверджується 53 людини. Як і раніше, неможливо отримати доступ в місця позбавлення волі на окупованій території для пошуку зниклих безвісти. Звичайно, іноді спостерігачі допускаються в місця, де утримуються наші полонені — але це строго визначені місця...", — зазначила Мокроусова.

Вона підтвердила, що є три в’язниці в окупованому Донецьку, куди спостерігачів пустять, але для них закритий доступ в інші "підвали", де можуть бути українські військові або цивільні, зниклі безвісти.

"Так, є такі в’язниці в Донецьку, а решту перевірити не можна. Мало того — не можна перевірити райони і міста на окупованій частині Донецької та Луганської областей. Тобто, ще раз повторю, ми знаємо імена заручників, але в пошуку зниклих безвісти нічого не змінилося. Українські волонтери не мають можливості шукати. І не тільки ми — не допускаються міжнародні організації", — сказала волонтер.

За її словами не пускають навіть представників Червоного Хреста.

"Червоний Хрест не допускається не тільки в ймовірні місця несвободи. Їх не пускають навіть в лікарні. Є відома історія з Володимиром Жемчуговим, коли бойовики не пустили Червоний Хрест в лікарню — до інваліда, якому була потрібна медична допомога", — повідомила Мокроусова.

"Нам навіть не дають шукати тіла, особливо в Луганській області, де можна припустити, що є загиблі. А раніше ми могли транспортувати тіла, вивозити зразки ДНК для упізнання. Тож у нас зараз одна задача — витягнути наших хлопців, про яких ми знаємо , що вони живі. І тут під час переговорів кожна поступка з боєм вибивається", — додала вона.

Більше читайте в інтерв’ю Анни Мокроусової ONLINE.UA:Мати два роки чекає сина з Донбасу, не дивлячись на чутки про його загибель — волонтер про зниклих безвісти.
-1
+1
РЕКЛАМА
Статті
Вхiд