Диявольська кухня: у Путіна і Обами готують Україні отруєні "печеньки"

ONLINE.UA
  |  Політика   |   Читать на русском
Диявольська кухня: у Путіна і Обами готують Україні отруєні "печеньки"
Фото: cdn.tvc.ru
Спроби адміністрації Барака Обами в останні місяці роботи в Білому Домі знайти спільну мову з Кремлем не обіцяють Україні нічого втішного. Донбас в нинішньому стані — невідповідне місце для компромісу. Києву доведеться битися на дипломатичних фронтах з переважаючими за багатьма компонентами заклятими друзями, але поступки в цьому питанні можуть призвести до масштабної політичної кризи.

Традиційно адміністрація президента США, який завершує другу поспіль каденцію, не робить різких зовнішньополітичних рухів. Зате Кремль помітно пожвавився цієї осені, фактично обравши Донбас місцем для тактичних домовленостей з Вашингтоном. Розраховувати на прорив щодо Сирії в двосторонніх відносинах наївно, "плутонієвий шантаж" привернув увагу, але вимагає деякого часу для відповіді. Неформальна, але помітна участь американських дипломатів в консультаціях щодо Донбасу дозволила Росії зробити США пропозицію, від якої тим складно відмовитися.

Зазначу, що режим Володимира Путіна кілька місяців поспіль цілеспрямовано грав м’язами біля українського кордону і без зупинки накачував Донбас бойовою технікою і озброєнням, запаси яких у Росії практично безмежні. У Москві добре розуміють, що на Заході психологічно не готові до жорстких заходів у відповідь у разі ескалації конфлікту на Донбасі, тому постійно роздувають ставки. Кремль грає розмашисто, демонструючи готовність йти ва-банк, і у цих дій є своя підгрунтя: санкції Заходу діють на російську економіку. Путіну необхідна реалізація його планів якомога швидше.

На руку йому властива Заходу інерція мислення щодо Росії, яка грає зі Штатами поганий жарт. У Вашингтоні вважають за краще сприймати Москву як повноправного партнера по діалогу, всупереч нинішньому заморожуванню двосторонніх відносин. Образ президента-миротворця, судячи з усього, дорогий Бараку Обамі, і він намагається змусити його вигравати новими гранями участю у врегулюванні на Донбасі.

Власне кажучи, тому після заяви Джона Керрі про незмінність американської підтримки України в Москву прибула Віктория Нуланд, яка провела переговори з Владиславом Сурковим та Юрієм Ушаковим. Сурков — постійний співрозмовник Нуланд, і Вашингтон не бентежить, що цей чиновник був одним з архітекторів конфлікту на Донбасі. Більш того — ні дані розслідування міжнародної комісії про причини загибелі рейсу МН17, ні перетворення журналіста Романа Сущенка на "українського шпигуна" не змусили Нуланд відкласти свій візит. Нічого особистого — занадто мало часу, щоб домогтися успіху.

США готові вимощувати для України дорогу в пекло компромісу з сепаратистами добрими намірами щодо збереження територіальної цілісності нашої країни. Вашингтон не лякає "особливий статус Донбасу", їх політики без сантиментів ставляться до перспектив примирення між громадянами України та жителями самопроголошених сепаратистських "республік". Вони наполягають на якнайшвидшому проведенні виборів на сході нашої країни, які дозволять якнайшвидше повідомити світовій спільноті про досягнення миру на Донбасі. При цьому кримське питання під час аргументації необхідності замиритись з Росією не звучить.

Чи готова РФ до подібного сценарію? Боюся, що так. У неї в запасі є розробки "Українського вибору" щодо федералізації України (Віктор Медведчук невтомно підкреслює свою зацікавленість в подібному сценарії), про якийсь "особливий статус для всієї країни" заїкалися і Надія Савченко. У схему децентралізації під зовнішнім управлінням можна внести багато моментів, які позбавлять державу стійкості. До того ж, будь-які поступки з боку президентської команди сепаратистам зажадають рішення Верховної Ради, в якій чимало охочих розігнати #зраду з максимальним резонансом. Важко повірити, що у Вашингтоні не знають про пов’язані з врегулюванням на сході України труднощі та ризики. Тому логіку дій Нуланд, яка випікає разом із Сурковим отруєні "печеньки" для нашої країни, можна пояснити тільки національними інтересами Штатів.

Безумовно, Україна розплачується сьогодні за тривалу відсутність реформ, але зміни в житті країни за останні 2,5 року присутні. Сумніваюся, що адміністрація Барака Обами затіяла гру проти Петра Порошенка, швидше, у Вашингтоні просто використовують останній шанс, щоб передати Хілларі Клінтон жезл переможця в великих зовнішньополітичних іграх. Повірити в наявність у Вашингтона свого кандидата на президентських виборах в Україні сьогодні складно, хоча кілька груп заокеанських технологів постійно працюють в Києві. Але є проблема — Росія за таким сценарієм отримає перевагу і навряд чи зупиниться в своєму тиску на Україну. Тут присутні занадто високі ставки.

Мораль виглядає очевидною: Києву не варто дегустувати дипломатичні "печеньки" від Нуланд і Суркова, хоч би якими привабливими вони не виглядали на перший погляд. Українському керівництву доведеться витримати серйозний тиск, але не переходити за позначені червоні лінії — відновлення контролю над кордоном, звільнення полонених і заручників і виведення всіх іноземних військ. В іншому випадку Україні доведеться несолодко.

Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
-5
+40
РЕКЛАМА
Статті
Вхiд