Бійці підрозділів Добровольчої української армії, яку організовує народний депутат, колишній лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош, є професійними воїнами, їх постійно намагаються переманити до Збройних сил України.
Про це в інтерв'ю ONLINE.UA розповів командир 5 окремого батальйону Добровольчої української армії Чорний (Владислав Литвин).
«Добровольча українська армія - це нормальні пацани, які вже стали військовими фахівцями. Які професійні до неподобства, які роблять свою роботу», - похвалився він.
Комбат додав, що добровольцям вдалося «вирівняти своє розуміння, хто ми, де ми, і, нарешті, позбулися понтів».
«Насправді вже стався той переломний момент, коли ми стали структурою. І я розумію, що саме тому ми і потрібні ЗСУ - тому що ми структуровані, дисципліновані і виконуємо завдання. Тому військові і намагаються весь час якось повисмикувати наш особовий склад, якимись подачками... Але нехай займаються собі», - заявив Чорний.
Що стосується «понтів», командир добровольців зазначив, що він ненавидить популізм і заяви про те, «що без нас війни не буде, і так далі, що ми змінимо армію зсередини...».
«Хотілося б вплинути на цей процес, але я не вірю в те, що 400 осіб вплинуть на 250 тисяч армії зсередини. У нас насправді генералів більше, ніж нас. Все одно вплив буде від голови йти», - визнав комбат.
Також він запевнив, що добровольці можуть «залишити свій яскравий слід в історії».
«Ми його і так залишаємо. Ми - вже частина цієї історичної події «Війна 2014 року - якогось там року". І цього у нас ніхто не забере. Ми вже в епосі, в думках людей. І як би кому не хотілося нас викреслити - це вже не вдасться. Весь світ знає, що ми існуємо, що ми будемо існувати, що ми абсолютно адекватні», - переконаний військовий.
Крім того, «чисто у військовому плані» добровольці не є штатним військовим формуванням ЗСУ, з посадовими особами та штабами.
«Ще раз кажу: тут офігенний зріз людей - креативних, самодостатніх. У мене на початку війни тут була маса підприємців, людей, які розуміють, що робити, як робити, як змінювати ситуацію, як адаптуватися під неї, що привезти, де і що можна купити...», - розповів командир.
Чорний зазначив, що постійно пояснює військовим: «Ви даремно бачите в нас якусь небезпеку».
«І можу пояснити це будь-кому. Хлопці, ми існуємо тільки тому, що у вас все дуже погано. Якби у вас було все добре - нас би тут зараз не було. Невже ви думаєте, що нам нема чим зайнятися на цивілці? І у кожного з нас там залишилося ціле життя. Кожен з нас - чийсь батько, чоловік, брат або сестра. Кожен має своє заняття в цьому житті. Але якщо ми тут з'явилися - значить, не все так добре в Збройних силах України, як би нам хотілося. Тому ми тут», - заявив він.
У той же час, що стосується бажань або спокус, «то я вже давно зрозумів, що в цій країні, яка називається Україною, може статися що завгодно».
«І я цілком розумію, що для більшості людей ми - це щось нове, незрозуміле. І, знаєте, дитина, коли чогось не розуміє - йому простіше це поламати, знищити. Так і тут. Люди, які не розуміють, прагнуть нас "поламати". А ми, не дивлячись на це, йдемо вперед», - розповів комбат.
Тим часом Чорний несподівано розповів, що добровольцям навіть «приємно», коли на них списують якісь несподівані випади в бік бойовиків.
«Уявіть собі ситуацію. Гетьманські часи. Є козаки-січовики і є реєстрові. Це ніяк не заважало козакам-січовикам робити роботу, воювати - реєстрові, не реєстрові. Є військовий дух, є перемога, є дисципліна, якої ніде не було. Жодна європейська армія не могла похвалитися такою дисципліною, яка була в січовиків. У них були жорсткі закони - і вони їх дотримувалися. У нас - те ж саме», - розповів комбат.
За його словами, «у нас досить жорсткі закони, але ми підкреслюємо, що дотримуватися їх повинні всі».
«Ні в кого по вертикалі немає ніяких пільг в цьому відношенні. Якщо я порушу - буду відповідати точно так же, як відповідав би простий боєць», - зізнався Чорний.
Чорний запевнив, що у добровольців «є завдання, є нормальне зрозуміле планування своїх дій, у нас є розуміння, чого ми хочемо досягти».
«І ми готові, що будемо наштовхуватися на протидію. Ну і що тепер робити? Хоче дитина щось поламати - нехай спробує. Ми ж вже не діти. Ми маємо нормальний досвід. Якось переможемо!» - резюмував він.
Більше
.
