«Ми вимагаємо усунути диспропорцію для бюджету столиці в Державному бюджеті України на 2018 рік та внести зміни до Бюджетного кодексу України», - Кличко
Категорія
Фінанси
Дата публікації

«Ми вимагаємо усунути диспропорцію для бюджету столиці в Державному бюджеті України на 2018 рік та внести зміни до Бюджетного кодексу України», - Кличко

«Ми вимагаємо усунути диспропорцію для бюджету столиці в Державному бюджеті України на 2018 рік та внести зміни до Бюджетного кодексу України», - Кличко
Джерело:  УНН

Необхідно усунути диспропорцію для бюджету міста Києва в Державному бюджеті України на 2018 рік та внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування до доходів загального фонду бюджету столиці 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко, повідомляє ONLINE.UA, з посиланням на Інформаційне агентство "УНН".

"Ми ухвалили ще одне важливе рішення, яке стосується життєзабезпечення столиці, а саме - "Звернення Київської міської ради до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо справедливого розподілу податку на доходи фізичних осіб між державним бюджетом та бюджетом міста Києва, - зазначив Віталій Кличко. - Ми вимагаємо усунути диспропорцію для бюджету міста Києва в Державному бюджеті України на 2018 рік. Та внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування до доходів загального фонду бюджету столиці 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб".

Він відзначив, що хоча й сьогодні багато говорять про децентралізацію, про реформу місцевого самоврядування, проте на справах виходить, що все менше залишають коштів на здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень та коштів на розвиток громад.

"Яскравим прикладом цьому є подані Кабінетом Міністрів до Верховної Ради проекти Законів України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Вони є абсолютно дискримінаційними по відношенню до територіальної громади міста Києва", - наголосив мер.

Він розповів на прикладі, чому проекти законів є дискримінаційними та відзначив, що перегляд формули утримання галузі «Освіта» для місцевих бюджетів мало наслідки у 2017 році, а саме передачу повноважень без передачі фінансових ресурсів. Освітня субвенція була передбачена тільки на заробітну плату педагогічного персоналу.

"У 2018 році за результатами аналізу проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» для бюджету столиці пропонується не тільки зменшення напрямів використання субвенції, але й зменшення обсягу субвенції на 369 млн грн. І це при задекларованому зростанні заробітної плати освітян! Невже наслідок освітньої реформи для педагогів Києва - це зменшення заробітної плати?" - наголосив Кличко.

Він відзначив, що ситуація в галузі «Освіта» ускладнюється передачею на утримання бюджету міста Києва 29-ти державних вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації. "На це орієнтовно потрібно майже 262 млн грн. Але фінансових ресурсів з держбюджету Києву не надають! На відміну від інших регіонів, яким на ці цілі передбачено 16,5 млрд грн", - підкреслив мер.

Він також зазначив, що дорожня інфраструктура Києва також не врахована. "У 2017 році Бюджетним кодексом України передбачено експеримент зі спрямування понадпланових надходжень митних платежів на утримання і розвиток дорожньої інфраструктури. З 1 січня 2018 року в структурі державного бюджету повинен діяти цільовий дорожній фонд. Але в поданому проекті Держбюджету для бюджету столиці кошти дорожнього фонду не передбачені взагалі! Знову ж таки, на відміну від інших регіонів, куди сумарно заплановано 11,4 млрд грн", - відзначив мер.

Він назвав заборгованість перед державою за середньостроковими позиками анахронізмом в обліку місцевих бюджетів в контексті нових бюджетних відносин. Їх уряд надавав в минулі роки на покриття розривів між доходами місцевих бюджетів та видатками на делеговані повноваження. "Безумовно, що така заборгованість місцевих бюджетів підлягає списанню в найкоротший термін. Зокрема 3,7 млрд грн боргу бюджету міста Києва", - зазначив Кличко.

Мер Києва наголосив, що практика регулювання частки акцизу на нафтопродукти також викликає занепокоєння. Так, часта зміна алгоритму розрахунків в режимі ручного управління призвела до недоотримання територіальними громадами ресурсів. І ця практика продовжується. Замість частки місцевих бюджетів в 17,66% від загального обсягу надходжень акцизу, що урівнювало б місцеві бюджети в темпах росту з державним бюджетом, пропонується в змінах до Бюджетного кодексу України залишити частку в 13,44%, яка діяла у 2017 році.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?