Восени 2017 року журналісти порталу Zaborona знайшли у Бахмутському краєзнавчому музеї згорток шпалер, на якому було написано близько ста імен та номерів телефонів. Кожне з імен належить бійцю, якого втратили при виході з Дебальцевого. Родичі та друзі зниклих вносили їхні імена та свої номери телефонів, сподіваючись знайти близьких.
Журналісти зателефонували за кожним із тих номерів, що були у списку, і дізналися, що ж сталося з бійцями, які зникли 3 роки тому, у лютому 2015 року. Більшість родичів розказали свої історії, які проливають світло на події, про які мало що знають у суспільстві, а офіційна версія українського керівництва сильно різниться від свідчень тих, хто був там.
Cім історій об'єднали у проект під назвою « Дебальцеве. Сто дзвінків тих, хто шукав близьких. І сім історій тих, хто знайшов ».
Як відомо, бої за Дебальцеве розпочалися влітку 2014 року, а найгарячіша фаза припала на січень-лютий 2015-го. За офіційною версією, виведення українських підрозділів з «дебальцівського котла» тривало 17-19-го лютого. Насправді, останні невеликі групи бійців виходили в Бахмут (до перейменування – Артемівськ, – ред.) аж до 24-го числа. Військові проривалися з оточення колонами по замінованих дорогах під постійним обстрілом ворожої артилерії.
Як повідомляв ONLINE.UA, у мережі з’явився відеозапис, знятий над Дебальцевим Донецької області, де в 2015 році проходили жорсткі зіткнення.
