Репетиторство може здаватися простою та прибутковою роботою, особливо для студентів. Однак мало хто здогадується, скільки витримки й сил потрібно для цієї справи. Розповім із власного досвіду про плюси й мінуси такої роботи.
Я працюю репетитором три роки, за цей час я викладала англійську й французьку мови, а також історію: України та всесвітню. Я не раз думала полишити цю справу як марну та невдячну, але все одно працювала далі. Утім, найважче було наважитись почати викладати. Тому я підготувала низку аргументів за й проти, щоб ти знав, до чого готуватися.
Мінуси
Платня. На жаль, студенти-репетитори популярні саме тим, що вони суттєво дешевші за педагогів, які мають вищу освіту чи науковий ступінь. Навіть якщо студент викладає краще, статус усе одно дуже важливий. Скоріш за все, ти не зможеш мати сталий дохід, бо твоя платня залежатиме також від скасованих занять, кількості учнів та інших факторів.
Відповідальність. Учні не завжди старанно відвідують заняття, але батьки все одно розраховують на тебе. Я помітила це особливо виразно, коли готувала учнів до ЗНО. Інколи траплялося, що саме мене вважали відповідальною за поганий результат, навіть якщо це була не моя провина.
Брак мотивації в учнів. Є декілька типів невмотивованих учнів. Перші – це ті, кого силували готуватися до іспитів чи ЗНО, коли ті їм цілком не цікаві. Батькам складно уявити, що дитина може бути «не як усі»: не складе ЗНО чи не вступить до університету. Таким учням, скоріш за все, не сподобаються заняття, хоч би як ти старався, тому робота з ними не тішить. А другий тип невмотивованих учнів – це прогульники. Уяви: ти готувався й збирав матеріал, годину діставався місця, а за десять хвилин тобі кажуть, що заняття не буде. Інколи після таких пропусків батьки тебе питають, чи була їхня дитина на занятті – це теж незручно й неприємно.
Люди-запальнички. Такі учні спалахують, але швидко перегорають. Із такою категорією людей я стикаюся особливо часто під час занять із французької. Це мова мрійників, мова тих, хто хоче гуляти Парижем і співати пісень. Але як діло доходить до навчання, інтерес зникає, адже вивчення мов вимагає чимало зусиль. Утім, так може трапитися з будь-якою дисципліною. Якщо в учня немає конкретної мети, його ентузіазм швидко зникає.
Реклама
Плюси
Практика. Ти працюватимеш із купою знайомого матеріалу, але щоразу знаходитимеш щось нове й цікаве для себе. Постійне повторення базових принципів виявиться особливо корисним під час викладання мов, адже підтримання рівня потребує постійної практики.
Заробіток. Так, скоріш за все, він буде невеликим, але це шанс відчути фінансову незалежність. Якщо в тебе відносно вільний графік навчання, то зможеш набрати таку кількість учнів, щоб заробляти достатньо. Головне – без фанатизму й перевантажень.
Самодисципліна. Бути репетитором – це можливість навчитися працювати. Я помітила, що, хоча мої учні не завжди старанні, роки викладання дали мені корисні навички. Вони виховали вміння планувати свій час та відповідально ставитися до роботи.
Натхнення. Подекуди я сварила своїх учнів і жалілася на них, але спілкування та робота з ними спонукає шукати нові матеріали й підходи до викладання. Зрештою, це спосіб дізнатись, як почуваються наші викладачі, коли ми їх розчаровуємо чи тішимо.
Пояснення. Очевидно, викладачу постійно доводиться працювати з великим обсягом інформації, яку ще треба навчитися зрозуміло пояснювати. До кожного учня потрібен окремий підхід, у кожного свої інтереси. Такий досвід навчить вас досягати порозуміння з різними людьми, а ця навичка ще точно знадобиться.
Поради
Якщо ти все-таки наважишся працювати репетитором, то ось поради з власного досвіду, як оминути мінуси й отримати більше плюсів.
Соцмережі. Якщо ти шукаєш учнів, краще написати про це на своїх сторінках у соцмережах. Це побачать знайомі та знайомі знайомих, і здебільшого ти знатимеш того, з ким працюєш. На сайтах для пошуку роботи оголошення можуть бути неефективними: там зазвичай публікуються кандидати наук і педагоги з великим стажем. Тому студенту знайти там роботу складніше.
Завжди працюй за гроші. Навіть коли, на твою думку, тобі ще бракує досвіду. Люди не цінують те, що їм дається задарма. Проси менше, коли ще не впевнений у своїх силах, але не знецінюй свою працю. Твої зусилля мають хоча б мінімально компенсуватися, інакше можна швидко розчаруватися у викладанні.
Проси справедливо. Ти сам вирішуватимеш, скільки заробляти, але спочатку важливо не набивати собі ціну, а здобути досвід. Якщо в тебе немає досвіду викладання, пошукай оголошення від шкільних учителів і постарайся виставити трохи меншу вартість, ніж у них. Пізніше ти зможеш підняти ставку.
Відмовляй. Усіх грошей не заробиш. Не погоджуйся на кожного учня, який тобі пише. Звичайно, коли тільки почнеш, то захочеш якомога швидше «набити руку». Але не соромся відмовлятися від учнів, які пропускають заняття й не шанують твій час.
Встановлюй кордони. Установи правила, згідно з якими ти працюєш, межі своєї відповідальності, і говори про це з новими клієнтами. Ти працюєш на самого себе, тому ніщо не повинно йти всупереч твоєму комфорту.
Готуйся. Плануй тему й матеріал до уроку заздалегідь. Це здається очевидним, та коли доходить до діла, буває лінь. Тобі може захотітися провести заняття експромтом, але це далеко не завжди вдаватиметься якісно. Ніхто не схоче платити за халтурну роботу.
Етика. Ти студент, але все-таки педагог, тому твоя поведінка має бути етичною. Не обговорюй своїх учнів з друзями та іншими учнями. Лишай розмови про особисте поза навчальним процесом.
Найкраще в репетиторстві – це та мить, коли учень починає щось розуміти з твоїх пояснень. Це означає, що тобі вдалося передати хід своїх думок, а значить, ти комусь таки допоміг.
Автор Марія Чорна
