З періодичністю в 11 місяців у сузір'ї Кита загоряється "нова" зірка Міра, стаючи видимою неозброєним оком, передає ONLINE.UA. Увесь інший час її не так то і просто знайти, навіть озброївшись телескопом. Але у своєму максимальному блиску вона стає однією з найяскравіших зірок на небосхилі.
Першим відкрив її фрісландський (Нідерланди) пастор Давід Фабріціус. В ніч на 3 серпня 1596 року він помітив нову зірку у сузір'ї Кита. Помилково оцінивши її як зірку, що з часом зникне і ніколи більше не з'явиться , Фабріціус записав свої спостереження. Але через 23 роки йому знову вдалося побачити зірку на тому ж місці. Так в астрономії з'явилося поняття перемінної зірки.
З 1659 року по 1682 рік за нею вів пильне спостереження відомий польський астроном Ян Гевелій. Саме він і дав зірці назву Міра (лат. дивовижна).
Сузір'я Кита розташовується в Південній частині неба, а Міра знаходиться недалеко від відомих «водних» сузір'їв - Водолія, Риб і Ерідана.
Міра - зірка подвійна і знаходиться у 417 світових роках від нас. Міра А - червоний гігант, ця стадія еволюції зірки, безпосередньо передує її колапсу. Пульсуюча перемінна зірка з періодом у 332 дні. Міра В - білий карлик, навколо якого обертається акреційний диск газу, що перетікає з зірки А.
У 2007 році ультрафіолетовий орбітальний телескоп GALEX виявив у Міри кометоподібний хвіст, довжиною приблизно 13 світових років. Міра А скидає з себе приблизно одну масу Землі кожні 10 років, що і призвело до утворення величезного газового хвоста в просторі.
