Фільм жахів “Воно-2”: шокуючі метаморфози, яких зазнали герої роману Стівена Кінга в моторошному горрорі
Категорія
Культура
Дата публікації

Фільм жахів “Воно-2”: шокуючі метаморфози, яких зазнали герої роману Стівена Кінга в моторошному горрорі

Фільм жахів “Воно-2”: шокуючі метаморфози, яких зазнали герої роману Стівена Кінга в моторошному горрорі
Джерело:  online.ua

У четвер, 5 серпня, в український кінопрокат вийшла друга частина екранізації "Воно" - фільму жахів за однойменним романом Стівена Кінга. ONLINE.UA спробував розібратися, дотримувалися продюсери оригінальних образів книжкових персонажів чи вирішили все ж таки змінити їх кіноісторії на ще моторошніші.

У фільмі знімалися Джеймс МакЕвой, Джессіка Честейн, Білл Скарсгард, Білл Хейдер, Джей Райан, Джеймс Ренсон, Джейден Мартелл, Софія Лілліс, Фінн Вулфард, Ксав'є Долан та інші.

Текст нижче містить цілу низку СПОЙЛЕРІВ, тому не пишіть у коментарях, що ми вас не попереджали.

Сценаристи горрору виявились не менш безжальними за сам сюжет роману, тому вони буквально “вирізали” майже усіх персонажів, які безпосередньо не впливають на хід основних подій. Таким чином, у глядача залишилися: сімка клубу Невдах, клоун Білл Скарсгард, Генрі Баверс (Тіч Грант) та кілька другорядних осіб на одну-дві сцени.

Білл Денбро

Сценаристи вирішили не голити харизматичну голову лідера групи Невдах Білла Денбро, якого грає Джеймс МакЕвой. Замість волосся вони нещадно “обрізали” сцени за участі його дружини, голівудської акторки Одри. У романі її викрало Воно, коли та вирішила спрямувати за чоловіком у Деррі.

В екранізації Білла показали дещо істеричним, тоді як у романі він був ледве не самим урівноваженим, саме через що і став неформальним лідером компанії. Кожен вважав його сильним і надійним.

До того ж, Денбро з книги дійсно хворів, а не просто проігнорував Джорджі з корабликом. Звичайно, навіть це не могло позбавити його почуття провини на усе життя.

Едді Каспбрак

Прикрих відмінностей цього героя у фільмі та романі майже немає. Стівен Кінг вбив Едді у лігвищі, відірвавши йому руку щелепами гігантського павука. Саме астматик став Невдахою, який вбив Генрі Баверса. Той пробрався до його готельного номеру з ножем, але спритний Каспбрак вдало скористався уламком скла. Оповідання має також натяки на психічну природу його захворювання, бо приймає він плацебо, а не ліки.

Б еверлі Марш (Роган)

Фільм поверхньо демонструє її побутову трагедію, у той час як книга на 100% показує страждання героїні, яка дуже невдало вийшла заміж за садиста на ім'я Том. Чоловік перетворив її на невротичку, яка постійно палить та гризе нігті.

У книзі Бев прямо говорить, що вийшла заміж за власного батька. У романі дівчинка не росла без матері, а її батько не мав дивакуватих пунктиків через смерть дружини. Беверлі виховував "класичний" тато-диктатор, який одного разу під впливом Воно ледве не згвалтував та не вбив свою 11-річну доньку.

Річі Тозієр 

Сексуальна орієнтація персонажа Тозієра в екранізації адаптована до сучасних реалій, бо у романі він - типовий ловелас у межах своєї професії телевізійного ведучого та коміка. Одного разу Річард, навіть, ледве не одружився, але все ж таки розійшовся з коханою.

В оповіданні Кінг подарував дорослій версії персонажу контактні лінзи. Він замінив їх окулярами через власну безпеку після інциденту з Воно, коли його очі нібито перестали сприймати лінзи.

Майк Генлон 

Герой Майка Генлона став єдиним Невдахою, який залишався у Деррі протягом 27 років. Він не став багатієм, як інші, але й не жив у будівлі бібліотеки, як нам показала екранізація.

Персонаж був відомим серед вузького кола жителів містечка як історик-аматор. Майк постійно збирав факти з історії рідного краю, приділяючи багато уваги саме масовим вбивствам, кримінальним інцидентам та фольклору. Бібліотекар Майк не знався з індіанцями та не крав жоден з їх артефактів.

На відміну від фільму, книжковий Майк почав розмову зі старими друзями саме з повідомлення про повернення монстра, тож ніхто його не звинувачував у брехні.

Саме Майкл ледве не стає першою жертвою психопата Баверса, коли той приходить до бібліотеки вночі та ранить його у стегно. Генлон, захищаючись, залишає у його тілі шмат канцелярського ножа та дозволяє Едді "добити" хулігана.

Бен Генском

У романі ніде не сказано, що він був накачаним хлопцем з південною зовнішністю, проте є опис худорлявого чоловіка у звичайному одязі, тиха поведінка якого ледве змінилась з часів дитинства.

Роман містить цікаву сцену пияцтва архітектора після розмови з Генлоном. Тоді згадуються срібляні долари, переплавлені на кулі для рогатки. Діти вірили, що саме так можна перемогти монстра-перевертня.

Стен Уріс

Релігійні цінності Стена не мають місця у романі, але яскраво зображені у фільмі. До того ж, Уріс не писав жодного листа напередодні самогубства, він просто злякався власних спогадів та таким чином “втік” від них.

Невдахи згадували, що Стенлі завжди прагнув бути "чистим" та, схоже, не зміг впоратися з "брудом". Його дитяча голова з'являється в оточенні повітряних кульок у холодильнику бібліотеки, де збираються давні друзі.

Хулігани Генрі Баверс, Віктор Кріс, Белч Гаггінс та Патрик Гокстеттер 

Варто почати з Патрика, бо у книзі він навіть не має відношення до наміру Генрі вбити головних героїв. Ця дитина-садист (він закривав тварин у вимкненому холодильнику, щоб подивитися на їхню смерть) була вбита монстром, коли той був один.

Під землю за Баверсом пішли Белч та Кріс. Останній буквально втратив голову від лап чудовиська Франкенштейна, на якого перетворилося Воно. Після цього Генрі кинув іншого друга наодинці та втік.. Саме мертвий "Гаггінс" прийшов до нього у психічну лікарню та возив його потім на автівці до Невдах. Єдиний живий хуліган марно вибачався за свою втечу.

Можна сказати, що продюсери та сценаристи не спотворили образи головної сімки Невдах. Певні зміни - гомосексуальність Річі, наприклад - не мають великого впливу на хід сюжету та, будемо відвертими, відповідають манерам письменника. Також варто пояснити, що величезний роман Стівена Кінга вкрай важко стиснути навіть до двох фільмів. Цим можна виправдати стислість "інтро" дорослих персонажів та відсутність деяких сюжетних моментів.

Загалом "Воно-2"виявився якимось комедійним горрором, який намагається також бути драмою на основі історії про старих друзів. Фільм важко віднести до якогось одного жанру, але це, напевно, і можна вважати однією з його переваг. Саме таким є оригінальний роман Стівена Кінга 1985 року, який складається з низки моторошних, смішних та, водночас, драматичних епізодів.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?