Байден прибув до Великої Британії перед самітом НАТО
Категорія
Світ
Дата публікації

Байден прибув до Великої Британії перед самітом НАТО

Байден прибув до Великої Британії перед самітом НАТО
Джерело:  online.ua

Президент США Джо Байден прибув до Лондона напередодні саміту НАТО в Литві пізніше цього тижня. Байден зустрінеться з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком та королем Чарльзом ІІІ.

Джерело: BBC

Байден проведе перемовини з Сунаком

Байден прибув до Британії на фоні побоювань деяких союзників щодо поставки США Україні касетних боєприпасів.

Велика Британія та Канада є одними з тих, хто висловив стурбованість постачанням бомб, які широко заборонені через небезпеку, яку вони становлять для цивільного населення.

Байден сказав CNN, що це було «дуже складне рішення», але він врешті-решт вжив заходів, тому що «в українців закінчуються боєприпаси».

Байден зустрінеться прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Очікується, що вони обговорять різні питання, зокрема війну в Україні.

Сунак не критикував США після оголошення пакету допомоги від США з касетними боєприпасами, проте сказав, що його країна є однією з 123 країн, які підписали Конвенцію про касетні боєприпаси, міжнародний договір, який забороняє виробництво або використання зброї.

Перебуваючи у Великій Британії, Байден також зустрінеться з королем Чарльзом вперше після його коронації.

Критика надання касетних боєприпасів Україні

Країна-партнер НАТО Нова Зеландія заявила в неділю, що боєприпаси можуть завдати "великої шкоди невинним людям".

Канада та Іспанія - обидві країни-члени НАТО - додали свою опозицію до Нової Зеландії.

"Ні" касетним бомбам і "так" законній обороні України, яка, як ми розуміємо, не повинна здійснюватися касетними бомбами", - заявила міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес.

Німеччина, ще одна країна, яка підписала Конвенцію і член НАТО, заявила, що, хоча вона не буде надавати таку зброю Україні, вона розуміє позицію США.

США стверджують, що отримали письмові запевнення від Києва, що українські війська не будуть використовувати зброю в Росії чи в містах.

Нагадаємо, що рішення США виконати український запит на касетні бомби було прийнято 7 липня. Офіційні особи заявили, що це частина пакету військової допомоги вартістю 800 мільйонів доларів.

Читайте також:

Категорія
Світ
Дата публікації

Бойовики ХАМАС атакували Ізраїль ракетами з території Гази

Ізраїль
Джерело:  The Times of Israel

Бойовики ХАМАС ввечері 6 квітня атакували територію Ізраїлю ракетами, після чого ЦАХАЛ отримав наказ посилити військову операцію в Газі.

Головні тези:

  • Бойовики ХАМАС атакували Ізраїль ракетами з території Гази, спровокувавши напруженість в регіоні.
  • ЦАХАЛ отримав наказ посилити військову операцію в Газі після ракетної атаки.
  • Ізраїльські сили перехопили частину ракет, але були зафіксовані пошкодження в містах поблизу Гази.

Терористи ХАМАС обстріляли Ізраїль ракетами: що відомо

В ізраїльському військовому відомстві розповіли, що ввечері 6 квітня у районі Лахіш (на півдні центральної частини країни) "було ідентифіковано приблизно десять снарядів, які перетинали територію Ізраїлю з центральної частини Гази".

У ЦАХАЛ поінформували, що "приблизно п'ять снарядів були успішно перехоплені", але були зафіксовані "прильоти" в кількох районах.

Ізраїльські медіа пишуть, що сили безпеки та порятунку працювали на місці в Ашкелоні, де впала ракета, яка була випущена з Гази.

Також уточнюється, що за даними ізраїльської сторони, бойовики запускали ракети з Дейр-ель-Балаха в центральній частині Гази, й били по району Ашдода (місто та порт в Ізраїлі з населенням 207 тисяч осіб, розташоване на узбережжі Середземного моря).

Принаймні одна з п'яти ракет, які не були перехоплені, влучила в Ашкелон (місто на південному заході країни, розташоване на узбережжі Середземного моря, південніше Ашдода — ред), завдавши шкоди та поранивши одну людину, — повідомляє ізраїльська преса.

Медики кажуть, що людина отримала легкі поранення. В мережі були оприлюднені кадри наслідків обстрілу.

Таку ракетну атаку медіа Ізраїля називають найбільшим обстрілом з території Гази "за багато місяців".

Після удару з боку бойовиків у бік Ашдоду прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху закликав міністра оборони Ісраелея Каца "відповісти жорстко", та схвалив продовження інтенсивних військових операцій проти ХАМАС у Газі.

Своєю чергою глава Міноборони країни заявив, що дав вказівку ЦАХАЛ "продовжити та розширити" поточний наступ проти ХАМАС в анклаві.

Категорія
Світ
Дата публікації

Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС — коли саме

Біженці
Джерело:  Euractiv

Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може опинитися під загрозою. Наразі немає чіткого плану, який дозволить їм залишитися після припинення вогню з Росією.

Головні тези:

  • Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може бути загрожений після припинення війни з Росією.
  • Директива ЄС про тимчасовий захист стала порятунком для великої кількості українців, але їхній майбутній статус зараз невизначений.
  • Частка біженців, які планують повернутися на рідну землю, зменшується, що може призвести до складних ситуацій у приватних стосунках країн ЄС та України.

Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС

Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.

Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.

Нещодавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.

Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — з 5% до 11%.

Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.

Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється раз на рік.

Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.

Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, "подовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.

Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вжили заходів щодо пошуку "більш довгострокового постійного статусу":

  • Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист протягом щонайменше року.

  • У Чехії українцям, які проживають там понад два роки і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

  • Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія і Латвія активізуються з довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.

  • Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, ухвалюватиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.

  • Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення "наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС".

За даними ООН, станом на 16 грудня 2024 року було зареєстровано 6,8 млн українців за кордоном. Але ці дані враховують і тих українців, які виїхали (або примусово були вивезені) в Росію та Білорусь. Якщо не враховувати українців, які перебувають на території країн-агресорів, то їхня чисельність становить 5,5 млн.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?